тут
ТУТ¹, присл.
1. У цьому місці; протилежне там.
В’їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (Коцюб., І, 1955, 308);
Раптом з-за воза піднялася й схилилася над ним чудна якась жіноча постать. — Хто тут? — придушеним голосом промовив Андрій (Довж., І, 1958, 242);
В кімнаті було тепло, шкварчала кухня, і тільки тут Шура відчула, що вона перемерзла до кісток (Гончар, III, 1959, 190).
Тут же — в цьому самому місці.
— От спасибі вам, Катре, що прийшли. «Уже й ім’я знає, і на «ви..» — подумала Катря.. і глянула здивована на Макара Івановича, що сидів тут же в кімнаті біля вікна з газетою в руках (Головко, II, 1957, 193).
◊ І тут і там див. там;
Одна́ нога́ тут, [а] дру́га там див. нога́;
То там, то тут; То тут, то там див. там.
2. У даному випадку, при даних обставинах.
Минає рік, І другий минає, І четвертий, і десятий, А чутки, [від сина] немає. Нема чутки; що тут робить? (Шевч., І, 1951, 234);
[Мелхола:] Не розумію, Хусо, що мала б я робити з тими гістьми! [Xуса:] Та що ж тут розуміти? — привітати, віддати їм належну шану, й годі (Л. Укр., III, 1952, 150);
Молоде ж воно, хочеться радості. А тут все сама та сама (Хотк., II, 1966, 62);
Коли його [пораненого] довелось підіймати на санітарну ресорку, Шовкун кинувся допомагати Ясногорській: тут не вистачало її дівочих сил (Гончар, III, 1959, 213).
3. У цей час, у цей момент.
Занедужала Галя. Йшла якось по роботі з поля, удень душно було, а тут — де взявся вітер, буря, дощ ливний — захолодилася вона та й занедужала (Вовчок, І, 1955, 154);
Тут саме увійшла Христя за порожніми стаканами — і розмова стихла (Мирний, III, 1954, 145);
Тут несподівано друга, грізніша подія заходить.. Бачим: по тихому морю два змії пливуть велетенські (Зеров, Вибр., 1966, 243).
Тут же — в той же час; одразу ж.
Промінь надії раптом засвітився в полковничих очах, але тут же згас (Довж., І, 1958, 163);
Самієв, вислуховуючи розвідника, тут же віддав офіцерам бойові накази (Гончар, III, 1959, 447).
4. у знач. частки. Уживається для підсилення висловленої думки.
Що тут діяти в світі божому? (Коцюб., І, 1955, 257);
— Тут від свого курія ніяк не видихаємо, так ще й від вас нюхай (Тют., Вир, 1964, 212).
ТУТ², а, ч. Те саме, що шовко́виця.
Значення в інших словниках
- тут — тут 1 прислівник у цьому місті незмінювана словникова одиниця тут 2 іменник чоловічого роду шовковиця Орфографічний словник української мови
- тут — пр., не там, у цьому місці; ФР. у цьому разі <н. що тут робити?>; (у розповіді) у цей час <�мить, момент> <н. тут заходить мати>; тутки, тутечки. Словник синонімів Караванського
- тут — I ось, осьде, осьдечки, осьо, осьосьо, отут, отутай, отутеньки, отутечки, отуто, отуто-го, оттут, оттутай, тутай, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки, тутка, тутки, тутонька, тугоньки, туточка, туточки II див. близько Словник синонімів Вусика
- тут — ТУТ¹, присл. 1. У цьому місці; протилежне там. В'їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (М. Коцюбинський); Раптом з-за воза піднялася й схилилася над ним чудна якась жіноча постать. – Хто тут? – придушеним голосом промовив Андрій (О. Словник української мови у 20 томах
- тут — I присл. 1》 У цьому місці; прот. там. 2》 У даному випадку, за даних обставин. 3》 У цей час, у цей момент. 4》 у знач. частки. Уживається для підсилення висловленої думки. II -а, ч. Те саме, що шовковиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тут — (і) тут і там. У багатьох, у різних місцях; скрізь. Серед українців поселилися тут і там поляки (І. Крип’якевич); Я чула скрізь, і тут і там, як люблять вас, як вірять вам (В. Сосюра). одна́ нога́ тут, а дру́га там. Фразеологічний словник української мови
- тут — I. ТУТ (у цьому місці; за цих обставин; у цей час), ТУ́ТА розм., ОТУ́Т підсил. розм., ТУ́ТЕЧКИ (ТУ́ТЕНЬКИ) розм., ОТУ́ТЕЧКИ (ОТУ́ТЕНЬКИ) підсил. розм., ОТТУ́Т підсил. заст.; О́СЬДЕ розм., О́СЬДЕЧКИ розм. (у цьому самому місці). Словник синонімів української мови
- тут — Тут, ту́та, присл., тут би, тут же, тут-о́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тут — Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. Чуб. V. 20 2) Сюда. Я аж тут залетів. Чуб. II. 635. 3) Вотъ. Левч. 16. ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Гол. IV. 512. Словник української мови Грінченка