1. Фразеологічний словник української мови

тямка

без тя́ми (рідше без тя́мки, без тя́мку) (в голові́). Нічого не усвідомлюючи; несамовито. І ходжу я по місту без тями (В. Сосюра); Прокіп.., не розбираючи, що то він косить, .. зайшов в бур’ян і без тямки в голові косив бур’яни, аж грабки дзвеніли (І. Нечуй-Левицький); Співав (Лукин) довго, без тямки, уже всі перестали співати, а він все ще співав (Н. Кобринська); Він (Ларченко) стояв, наче чмелений, і якось без тямку дивився вниз своїми косими очима (Панас Мирний).

відби́ти па́мороки (по́мки, тя́мки). 1. кому і без додатка. Позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось. (Бичок:) Ну, наробив я халепи, ускочив аж по самісінькі вуха! Правду кажуть: що кого Бог захоче покарати, то перш усього памороки одіб’є!.. (М. Кропивницький). 2. кому, у кого. Хто-небудь втрачає здатність нормально мислити або сприймати щось. Зайшов я вже далеченько, бо мені неначе памороки одбило; але сльози перестали литись. Я став та й роздивляюсь, куди це я зайшов (І. Нечуй-Левицький); — А ви мене послухайте, начальники дорогі. Не дивіться, що я баба немічна, у мене ще помки не відбило (Ю. Бедзик); Мені відбило тямки. Певне, те саме було і з Жабі. Ми щось мололи поручикові чи, мабуть, потакували на те, що він нам торочив (Олесь Досвітній).

ма́ти в тя́мці що. Знати, пам’ятати щось. — Але ти ще собі тото (те) май у тямці, що ти найліпша ґаздиня в селі (Л. Мартович).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тямка — Тя́мка: — пам'ять, згадка [51,52] тямка (21, 383) – “думка, гадка”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. тямка — (розумові дані) розум, свідомість, пам'ять. Словник синонімів Полюги
  3. тямка — тя́мка іменник жіночого роду тяма Орфографічний словник української мови
  4. тямка — Тя́мка. Поняття. Коли хто, розмовляючи із неграмотним чоловіком ужиє н. пр. слова “папірус ”, а він того папіруса на очі не бачив ні в дійсности, ні намальованим і ніхто йому того слова не пояснював, то він почув би тільки саме слово... Українська літературна мова на Буковині
  5. тямка — див. пам'ять Словник синонімів Вусика
  6. тямка — ТЯ́МКА, и, ж.; мн. тямки́, мо́к; розм. 1. Те саме, що тя́ма. – Він працьовитий, щиросердий, і в його в тямка в голові (І. Нечуй-Левицький); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість, Оддав Іблісу тямку, й серце, й душу (А. Словник української мови у 20 томах
  7. тямка — -и, ж.; мн. тямки, -мок; розм. 1》 Те саме, що тяма. 2》 рідко. Пам'ять, згадка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тямка — ПА́М'ЯТЬ (здатність запам'ятовувати; запас вражень, що зберігаються в свідомості), ПА́М'ЯТОК рідше, ТЯ́МКА розм., ПА́МКА діал., ПО́МКА діал. Пам'ять у нього гарна — кожне слово в голові (Ю. Словник синонімів української мови
  9. тямка — Тя́мка, -мки, -мці; тямки́, тямо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. тямка — ТЯ́МКА, и, ж.; мн. тямки́, мо́к; розм. 1. Те саме, що тя́ма. — Він працьовитий, щиросердий, і в його в тямка в голові (Н.-Лев., VI, 1966, 365); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість, Оддав Іблісу тямку, й серце, й душу (Крим. Словник української мови в 11 томах