тямка
Тя́мка. Поняття. Коли хто, розмовляючи із неграмотним чоловіком ужиє н. пр. слова “папірус ”, а він того папіруса на очі не бачив ні в дійсности, ні намальованим і ніхто йому того слова не пояснював, то він почув би тільки саме слово, а не міг би уявити, як виглядає той папірус і не мав биуявліня того папіруса. Тоді-то кажемо: він не тямить, що таке папірус, він не має тямки (понятя) про папірус (Канюк, 1911, 11); Впроче, я жию тут зараз зовсім спокійним життям, з тямкою фонеми не можу закінчити, все мушу думати (Арт., 8. VIII. 1932);
● Не мати ніякої тямки — не мати ніякого уявлення, поняття (про щось). Совісними поправками домашних виробів, стеженєм за розумовим розвитком хлопця такий учитель дуже легко і скоро вилічить молодих людий і від “поезиї” і від „універсального знаня ”. Молодий поет пізнає, що не то про “універсальне знанє”, але про найпростійші справи не має ніякої тямки (В. Сімович, Б., 1907, 151, 4);
● Брати (взяти) в тямку -пам’ятати, затямлювати, розуміти. Най же собі кождий добре бере в тямку, що до него належить, і най не попускає своїх прав нікому! (См.-Стоцький, Громада, 22)
// див. тямити.
Значення в інших словниках
- тямка — Тя́мка: — пам'ять, згадка [51,52] тямка (21, 383) – “думка, гадка”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
- тямка — (розумові дані) розум, свідомість, пам'ять. Словник синонімів Полюги
- тямка — тя́мка іменник жіночого роду тяма Орфографічний словник української мови
- тямка — див. пам'ять Словник синонімів Вусика
- тямка — ТЯ́МКА, и, ж.; мн. тямки́, мо́к; розм. 1. Те саме, що тя́ма. – Він працьовитий, щиросердий, і в його в тямка в голові (І. Нечуй-Левицький); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість, Оддав Іблісу тямку, й серце, й душу (А. Словник української мови у 20 томах
- тямка — -и, ж.; мн. тямки, -мок; розм. 1》 Те саме, що тяма. 2》 рідко. Пам'ять, згадка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тямка — без тя́ми (рідше без тя́мки, без тя́мку) (в голові́). Нічого не усвідомлюючи; несамовито. І ходжу я по місту без тями (В. Сосюра); Прокіп.., не розбираючи, що то він косить, .. зайшов в бур’ян і без тямки в голові косив бур’яни, аж грабки дзвеніли (І. Фразеологічний словник української мови
- тямка — ПА́М'ЯТЬ (здатність запам'ятовувати; запас вражень, що зберігаються в свідомості), ПА́М'ЯТОК рідше, ТЯ́МКА розм., ПА́МКА діал., ПО́МКА діал. Пам'ять у нього гарна — кожне слово в голові (Ю. Словник синонімів української мови
- тямка — Тя́мка, -мки, -мці; тямки́, тямо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тямка — ТЯ́МКА, и, ж.; мн. тямки́, мо́к; розм. 1. Те саме, що тя́ма. — Він працьовитий, щиросердий, і в його в тямка в голові (Н.-Лев., VI, 1966, 365); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість, Оддав Іблісу тямку, й серце, й душу (Крим. Словник української мови в 11 томах