1. Українська літературна мова на Буковині

тямучість

Тяму́чість. Рівень розуміння. В народній школі треба вчити так, як того вимагає тямучість учеників (Канюк, 1911, 64).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тямучість — тяму́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тямучість — ТЯМУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. тяму́чий. І тут він [Герман] показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум (І. Франко); Особливо намагався підкреслити свою тямучість .. Бухкало (Г. Коцюба). Словник української мови у 20 томах
  3. тямучість — -чості, ж. Властивість за знач. тямучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тямучість — Тяму́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тямучість — ТЯМУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. тяму́чий. І тут він [Герман] показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум (Фр., VIII, 1952, 384); Особливо намагався підкреслити свою тямучість.. Бухкало (Коцюба, Нові береги, 1959, 107). Словник української мови в 11 томах
  6. тямучість — Тямучість, -чости ж. Понятливость. Борз. у. Словник української мови Грінченка