тямучість
тяму́чість
-чості, ж.
Властивість за знач. тямучий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тямучість — тяму́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тямучість — Тяму́чість. Рівень розуміння. В народній школі треба вчити так, як того вимагає тямучість учеників (Канюк, 1911, 64). Українська літературна мова на Буковині
- тямучість — ТЯМУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. тяму́чий. І тут він [Герман] показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум (І. Франко); Особливо намагався підкреслити свою тямучість .. Бухкало (Г. Коцюба). Словник української мови у 20 томах
- тямучість — Тяму́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тямучість — ТЯМУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. тяму́чий. І тут він [Герман] показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум (Фр., VIII, 1952, 384); Особливо намагався підкреслити свою тямучість.. Бухкало (Коцюба, Нові береги, 1959, 107). Словник української мови в 11 томах
- тямучість — Тямучість, -чости ж. Понятливость. Борз. у. Словник української мови Грінченка