ударитися
уда́ритися в горі́лку (до горі́лки). Почати пиячити. Вони нерідко сварилися. Все частіше Марина з дочкою ночувала в батьків. От він від гіркоти, образи у горілку й ударився (Україна сміється); Думав (Мартин Прокопович) — до горілки вдаритись, та чистота душі втримала (О. Копиленко).
уда́ритися в сльо́зи. Заплакати. Знов дрочаться діти, поки він (Івась) не удариться в сльози (Грицько Григоренко).
уда́ритися (полі́зти) в амбі́цію. Підкреслено виявляти образу, незадоволення внаслідок враженого самолюбства. — Що?! — Кажу — поженимось… Я ж не малолітній,— вдарився Остап в амбіцію (М. Ю. Тарновський); Тут Карпо поліз в амбіцію, вийшов на місце голови (зборів) й давай лаятись (Ю. Яновський).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ударитися — уда́ритися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- ударитися — [ўдариетиес'а] = вдаритися -р'ус'а, -риес':а, -риец':а, -р'ац':а; нак. -арс'а, -артеис'а Орфоепічний словник української мови
- ударитися — УДА́РИТИСЯ див. ударя́тися. Словник української мови у 20 томах
- ударитися — див. ударятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ударитися — БИ́ТИСЯ (торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.); УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ), УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) у що, об що (підкреслюється роздільність дії); СТУ́КАТИСЯ (перев. зі стуком); ТОВКТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
- ударитися — УДА́РИТИСЯ див. ударя́тися. Словник української мови в 11 томах
- ударитися — Ударятися, -ряюся, -єшся сов. в. ударитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Только сов. в. Удариться, ударить себя. На руках понесуть тебе, щоб не вдаривсь об камінь ногою. Єв. Мт. IV. 6. Да вдарилась мати, об поли руками: тепер же я, мої діти, пропали із вами. Словник української мови Грінченка