упіймати
лови́ти / злови́ти (рідше упійма́ти, пійма́ти і под.) себе́ на ду́мці якій. Усвідомлювати, розуміти щось. Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (І. Цюпа); Дивні діла! То він (Бачура) поспішає в Білоцерківку, то ловить себе на думці, що весь час думає про Бабаї (М. Чабанівський); І Степан, .. чи не вперше, сидячи з Юлькою, зловив себе на думці, що і йому вже пора обзавестися сім’єю і дітьми (М. Стельмах); // Робити несподіваний висновок щодо чого-небудь. Не раз ловиш себе на думці, що вік Миколи Миколайовича виявився закоротким для повного вивершення справи (З газети); “Ой, щось занадто мені усе красиве!” — зловила себе на думці Надія (Я. Баш); Він упіймав себе на цій думці — світла! Щоб кожну рису, кожний злом і лінію його твору було освітлено (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- упіймати — упійма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- упіймати — УПІЙМА́ТИ (ВПІЙМА́ТИ), а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Зловити, підхопити що-небудь або когось на льоту, під час падіння і т. ін. Кирило вхопив Дениса на руки, підкинув угору і знов упіймав (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
- упіймати — (впіймати), -аю, -аєш, док., перех. 1》 Зловити, підхопити що-небудь або когось на льоту, під час падіння і т. ін. 2》 Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється. || Схопити щось або кого-небудь за щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упіймати — ЛОВИ́ТИ (намагатися затримати того, хто тікає, віддаляється), СХО́ПЛЮВАТИ, ХАПА́ТИ розм., ХВАТА́ТИ розм., ЛА́ПАТИ діал. — Док.: злови́ти, схопи́ти, пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти (впійма́ти), улови́ти (влови́ти), зла́пати... Словник синонімів української мови
- упіймати — УПІЙМА́ТИ (ВПІЙМА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. 1. Зловити, підхопити що-небудь або когось на льоту, під час падіння і т. ін. Кирило вхопив Дениса на руки, підкинув угору і знов упіймав (Коп., Тв., 1955, 431). Словник української мови в 11 томах