1. Фразеологічний словник української мови

хлост

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти, вси́пати і т. ін.) хльо́сту (хло́сту, хльо́ру і т. ін.) кому і без додатка. Бити кого-небудь, жорстоко розправлятися з ким-небудь. — Що там? Бунт? .. не бійся, Валю,— зараз будуть козаки… О, вже там дають їм хльосту… що за дикі крики?! (Леся Українка); Ось привезли і мальовання (малювання): .. як Александр цареві Пору Давав із військом добру хльору; Чернець Мамая як побив (І. Котляревський). да́ти хло́сти. Запорожці витягли дуків надвір і дали їм доброї хлости (М. Пригара).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлост — хлост іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хлост — ХЛОСТ, у, ч., розм. Те саме, що хло́ста. ◇ Дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти, вси́пати і т. ін.) хльо́сту (хло́сту, хльо́ру і т. ін.) див. дава́ти; (1) Да́ти хло́сти (д) див. дава́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. хлост — -у, ч., розм. Те саме, що хлоста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлост — ХЛОСТ, у, ч., розм. Те саме, що хло́ста. ◊ Да́ти (вси́пати, завда́ти) хло́сту — те саме що Да́ти (вси́пати, завда́ти) хло́сти ( див. хло́ста). — Візьміть її та дайте доброго хлосту, щоб катзна-чого не базікала! (Укр.. Словник української мови в 11 томах