хлост
ХЛОСТ, у, ч., розм. Те саме, що хло́ста.
◊ Да́ти (вси́пати, завда́ти) хло́сту — те саме що Да́ти (вси́пати, завда́ти) хло́сти ( див. хло́ста).
— Візьміть її та дайте доброго хлосту, щоб катзна-чого не базікала! (Укр.. казки, 1951, 389);
— Ото ще хлосту звелить всипати [пан], щоб не розпатякув перед двірнею,— пробубонів собі під ніс Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 103).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлост — хлост іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- хлост — ХЛОСТ, у, ч., розм. Те саме, що хло́ста. ◇ Дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти, вси́пати і т. ін.) хльо́сту (хло́сту, хльо́ру і т. ін.) див. дава́ти; (1) Да́ти хло́сти (д) див. дава́ти. Словник української мови у 20 томах
- хлост — -у, ч., розм. Те саме, що хлоста. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлост — дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти, вси́пати і т. ін.) хльо́сту (хло́сту, хльо́ру і т. ін.) кому і без додатка. Бити кого-небудь, жорстоко розправлятися з ким-небудь. — Що там? Бунт? .. Фразеологічний словник української мови