холостий

на холосто́му ходу́. Без потрібних, необхідних результатів, без бажаних наслідків; безрезультатно. — На холостому ходу працюємо! — Тобто як? — А так, Митричу, поту багато, а толку мало (П. Панч).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. холостий — холости́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. холостий — (хід) Т. яловий, неробочий, вільний, гулящий, (постріл) сліпий. Словник синонімів Караванського
  3. холостий — (рух машини) даремний, (людина) див. холостяк Словник чужослів Павло Штепа
  4. холостий — ХОЛОСТИ́Й, а́, е́. 1. Який не перебуває в шлюбі (про чоловіка, хлопця); неодружений, нежонатий. Та усе козаченьки молодії. Вони нежонаті, холостії (П. Чубинський); – Холостий-нежонатий, тому й грошики маю, – ударив він себе по кишені (І. Словник української мови у 20 томах
  5. холостий — -а, -е. 1》 Який не перебуває в шлюбі (про чоловіка, хлопця); неодружений, нежонатий. 2》 Не здатний вражати ціль (про патрон, заряд, стрільбу). || у знач. ім. холостий, -того, ч. Патрон без кулі, снаряда, дробу. 3》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. холостий — НЕОДРУ́ЖЕНИЙ (про чоловіка — який не перебуває в шлюбі), НЕЖОНА́ТИЙ розм., ХОЛОСТИ́Й розм. Молоді покоївки, яких часто міняв неодружений пан, спочатку пирхали з таких витівок (М. Словник синонімів української мови
  7. холостий — ХОЛОСТИ́Й, а́, е́. 1. Який не перебуває в шлюбі (про чоловіка, хлопця); неодружений, нежонатий. Та усе козаченьки молодії. Вони нежонаті, холостії (Чуб., V, 1874, 851); — Холостий-нежонатий, тому й грошики маю,— ударив він себе по кишені (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах