холонути

(аж) холо́не / захоло́ло (захоло́нуло, похоло́нуло) се́рце (в се́рці); (аж) холо́не / захоло́ла (захоло́нула, похоло́нула) душа́ чиє (чия), у кого і без додатка. 1. Хто-небудь дуже непокоїться, переживає. Холоне серце, як згадаю, Що не в Украйні поховають, Що не в Украйні буду жить (Т. Шевченко); У мене й серце похолонуло: .. оддають до чужих людей, у чужу сторону (Марко Вовчок). 2. Кого-небудь охопило почуття страху, комусь дуже страшно, боязно. Серце його (Кирила Івановича) холоне від страху (Панас Мирний); Серце Половчихи захолонуло, за шаландою щось волочилося по воді (Ю. Яновський); І от знову увижається мені страшна темнота .. Тихо… Глухо… страшно, аж в серці холоне (Панас Мирний); — А Клава он приїхала, таке розказує, що душа холоне! ..— Вона стала розповідати, як бомбили їх у дорозі (О. Гончар);

кров холо́не (крижані́є, застига́є) / захоло́ла (засти́гла) у жи́лах. Кому-небудь дуже страшно, моторошно, тривожно і т. ін. Не переказати тобі, товаришу, усіх нещасть .. Як згадаю — кров у жилах холоне (В. Логвиненко); Юсуп якусь хвилину стояв, немов закляклий. Батуллі, виходить, сам “домовляється” в ДПУ! .. Кров крижаніла в жилах (Іван Ле); Модель здригнулась у повітрі й клюнула. Серце мов обірвалось, застигла на мить кров у жилах (О. Донченко).

се́рце сти́гне (холо́не) / прохоло́ло (охоло́ло) чиє, у кого і без додатка. 1. У кого-небудь зменшилася сила вияву якихось почуттів (кохання, ненависті і т. ін.). Вона устала така веселенька, хоч і вчора її лаяно, та дитяче серце скоро стигне, образи швидко холонуть (Панас Мирний); Я почула, що моє серце вже прохололо, перестало ненавидіти його… (Ганна Барвінок); Перші, кажуть, любощі — дурниця .. А прохолоне серце, підуть докори та перекори (Панас Мирний). 2. Кому-небудь дуже страшно, боязко. Маруся похолола… Чула, як стигло серце. Незрозумілий, елементарний якийсь жах перетряс нею цілою (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. холонути — (втрачати тепло) вихолоджуватися, застигати, остуджуватися, (дуже сильно) дубіти. Словник синонімів Полюги
  2. холонути — холо́нути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. холонути — Холодіти, стигнути, застигати, простигати, охолоджуватися, (- страву, ще) вистигати; (- тіло) МЕРЗНУТИ, с. леденіти; (- серце) завмирати, ціпеніти; П. заспокоюватися; (до чого) байдужіти; (- чуття) слабнути, зникати. Словник синонімів Караванського
  4. холонути — див. мерзнути Словник синонімів Вусика
  5. холонути — ХОЛО́НУТИ, ну, неш; мин. ч. холо́нув, нула, ло і холо́в, ло́ла, ло; недок. 1. Втрачаючи тепло, поступово ставати холодним або холоднішим. Словник української мови у 20 томах
  6. холонути — -ну, -неш; мин. ч. холов, -ола, -оло і холонув, -онула, -онуло; недок. 1》 Втрачаючи тепло, поступово ставати холодним або холоднішим. || розм. Зазнавати охолодження, замерзати. || Втрачаючи тепло, загусати, застигати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. холонути — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови
  8. холонути — Холо́нути, -ло́ну, -ло́неш; холо́нь, холо́ньмо, холо́ньте, холо́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. холонути — ХОЛО́НУТИ, ну, неш; мин. ч. холо́нув, нула, ло і холо́в, ло́ла, ло; недок. 1. Втрачаючи тепло, поступово ставати холодним або холоднішим. Словник української мови в 11 томах
  10. холонути — Холонути, -ну, -неш гл. Стынуть, охлаждаться. Нехай борщ холоне. Н. Вол. у. холо́не серце, — у серці. Сердце замираетъ; страшно. Ном. № 4344. Холоне серце, як згадаю, що не в Украйні поховають, що не в Украйні буду жить. Шевч. 396. Словник української мови Грінченка