цвяшок
стримі́ти (гвіздко́м (цвя́хом, цвя́шком)) в голові́ (в па́м’яті, у мо́зку і т. ін.). Постійно з’являтися, поставати у пам’яті, свідомості (про образи, думки і т. ін.), невідступно переслідувати кого-небудь. Довбня тепер стримів гвіздком у її голові, стояв перед очима (Панас Мирний); Слово “замерз” стриміло в моєму мозку холодним цвяхом (А. Хорунжий); Починаю своєю звичкою перебирати в думках старі сюжети новел, невикористані теми, що здавна гвіздками стриміли в моєму пам’ятку (пам’яті)(С. Васильченко); Але збита шибка стриміла йому цвяшком у мозку. Хто її збив? (Л. Мартович). стримі́ти гвіздко́м у голі́воньці. Пилипко, вмовляючи матір, тільки заспокоював її. В його малій голівоньці гвіздком стриміла думка,— от хоч би що, а піти посипа́ти! (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- цвяшок — цвя́шок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- цвяшок — [цв’ашок] -шка, м. (на) -шку, мн. -шкие, -шк'іў Орфоепічний словник української мови
- цвяшок — ЦВЯ́ШОК, шка, ч. Зменш. до цвях. Стара бігала лаятись до молодих, а зять взяв молотка й цвяшків і забив двері в тещину кімнату, щоб теща до їх не ходила сливинь [сливень] щодня змагатись та лаятись (І. Словник української мови у 20 томах
- цвяшок — цвя́шок цвяшок||цьвичок ◊ заби́ти цвя́шок залишити слід, закарбувати; нав'язати думку, ідею (ст): Ми довго над цим не задумувалися, але цей напис “забив цвяшок” підсвідомо у наші душі (Овад)||забити цьвочок Лексикон львівський: поважно і на жарт
- цвяшок — -шка, ч. Зменш. до цвях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвяшок — Цвя́шок, цвя́шка, на -шку; -шки, -шків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цвяшок — ЦВЯ́ШОК, шка, ч. Зменш. до цвях. Стара бігала лаятись до молодих, а зять взяв молотка й цвяшків і забив двері в тещину кімнату, щоб теща до їх не ходила сливинь [сливень] щодня змагатись та лаятись (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- цвяшок — Цвяшок, -шка м. ум. отъ цвях. Словник української мови Грінченка