цілий

голова́ ці́ла (на пле́ча́х) у кого і без додатка. Хто-небудь живий, не загинув (у бою). Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла голова була на плечах (П. Куліш).

і вовки́ си́ті, і ко́зи ці́лі. Ніхто не зазнав шкоди, збитків, неприємностей і т. ін. Всі драпіжники аж легше відітхнули, почувши таку царську мову (про конституцію). Дух у них уступив, хоч і не знали ще, як властиво цар (Лев) міркує з тою конституцією поступити, щоб і Вовки були ситі, і Кози цілі (І. Франко); Гладко все в артілі — Й вовки, бач, ситі, й кози цілі... (С. Караванський).

(і) кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити (не зоста́вити, не лиши́ти і т. ін.). 1. зі сл. поби́ти, поні́вечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно, жорстоко і т. ін. — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?..— сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний). 2. зі сл. обмо́вити, обсуди́ти і под. До найменших дрібниць; повністю. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (М. Номис).

і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле. Ніхто не зазнав збитків, шкоди. Його натура була слаба: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний).

на всю гу́бу (рідко губу́). 1. зі сл. пан, госпо́дар, па́ні і т. ін. Великий, значний, справжній і т. ін. На всю губу пан (М. Номис); Вже на всю губу пані буде! (Г. Квітка-Основ’яненко); Свою крамницю завів (Храпко), оженився, на всю губу господарем став… (Панас Мирний); Стала господинею на всю губу (І. Нечуй-Левицький); Тепер уже він багатир на всю губу: своєї землі скільки! (Б. Грінченко); Багато і ревно боровся за свою землю Карпо Салай, за право називатися справжнім ґаздою, хазяїном на всю губу (В. Собко); Жили тут .. багатії на всю губу (І. Цюпа); Вона була франтиха на всю губу і дуже турбувалася про свою зовнішність (С. Добровольський); // Заможний, багатий і т. ін. Бачимо, хазяї тут на всю губу: хати жестю (жерстю) криті, обора, амбари, сади (Нар. опов.). ці́лою губо́ю, діал. Ґазда цілою губою (М. Номис); // Дуже добрий, найкращий і т. ін. (перев. про тварин). — Я й учкурнув туди з козаками, та у такому убранню, та на таких конях, що на усю губу… (Д. Мордовець). 2. зі сл. жи́ти, панува́ти і т. ін. У розкошах, багатстві, заможно. Розжився (Білогруд) на всю губу, багатирем став… (О. Кониський); Живе в Дрогобичі (Сергій), видно ж, на всю губу (М. Рудь). на по́вну гу́бу. — Можна позаздрити тобі, Семене... На повну губу живеш (Д. Бедзик); // зі сл. гуля́ти, роби́ти і т. ін. Без будь-яких обмежень; із задоволенням, з приємністю. Віддаю на тиждень вольну. Погуляй на всю губу́ (Б. Олійник); Фотографи .. Для всіх видань .. Тиражували (славослова) на всю губу! (І. Драч); // Повністю. Вірили, що тепер заможна сільська верхівка запанує на всю губу (Г. Григор’єв). 3. чого. Багато, повно і т. ін. А мати Або батько як побачать, Що ви, мої любі, Таке диво читаєте,— Гріха на всю губу! (Т. Шевченко). 4. зі сл. ла́ятися, ла́яти, вереща́ти і т. ін. Голосно, непристойно, дуже сильно. Шпетить на всю губу (М. Номис); Пани .. погрожували комусь кулаками в повітрі і лаялись на всю губу (Збірник про М. Кропивницького); Сидить посеред вулиці замурзаний хлопчина і верещить на всю губу (П. Козланюк); Циган спершу мовчки трохи подивився парубкові вслід, потім вилаявсь на всю губу (В. Винниченко). 5. зі сл. пи́ти, запи́ти і под. Нестримно, дуже сильно. Сів, заплакав ревно з горя, Та й в шинок подавсь од моря, Та й запив на всю губу, Та й забув свою журбу (Л. Первомайський). $ГУ-ГУ

на всю ха́ту. 1. Дуже голосно. Всі говорили, галасували на всю хату, не знали, де сісти, де стати (І. Нечуй-Левицький); Петрик розплакався на всю хату (М. Стельмах). на ці́лу ха́ту. Максим кричав на цілу хату (М. Коцюбинський). 2. Дуже сильно. Світла немає; червоне зарево полум’я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату (Панас Мирний); Лампочка без скла чаділа на всю хату (М. Коцюбинський).

ці́ла ві́чність. Дуже багато часу. Здавалося, що з тієї хвилини, як вона потрапила в болото, минула ціла вічність (О. Донченко).