цілий

ЦІ́ЛИЙ, а, е.

1. Такий, від якого нічого не відділено, не відокремлено; не розділений, не роздроблений.

Гулять так гулять: бий, жінко, ціле яйце в борщ (прислів'я);

– Взяли вони кварту горілки, посідали за столом, випили по чарці, а потім Денис витяг з кишені цілий шматок сала та кільце ковбаси (І. Нечуй-Левицький);

На повітрі готовилися саженні пироги, котли каші, борщу, цілі запечені барани (Г. Хоткевич);

І у долинах реве бистриною, по спадинах скаче [струмок], Хмиз та гілля несучи, а часом то й цілі дерева (М. Зеров);

// Наповнений до країв, по вінця; повний.

Сіла я за стіл, а вона становить цілу миску вареної стрючкуватої жовтої перчиці (І. Нечуй-Левицький);

Становий трохи промовчав, потім духом вимчав цілу склянку міцного та солодкого чаю з ромом (Панас Мирний);

// Який не був у користуванні, не початий.

Олена, як істинна полтавчанка, образилася з того, що гість не скористався із її гостинності і все печене й варене так і залишилося на столі цілим (Григорій Тютюнник);

– Даниле, тихенько вскоч у хату, щоб не збудити старих, і винеси хлібину. – Хлібину чи хліба? – здивувався Данило. – Цілу хлібину, не почату, – поморщився Левко, дивуючись, як і цього не може второпати брат (М. Стельмах);

// У повному складі, без винятку.

Як ось Латин сказав послам: – Скажіте вашому Енею, Латин із цілою сім'єю, Крий боже, як всі раді вам (І. Котляревський);

Вже сонце давненько зайшло, вже дівки видоїли корови, вже повечеряли, ціле село пішло спати, а Микола все не приходив (Л. Мартович);

Поява Косинського з цілими двома полками свіжих сил уже вирішувала справу бою (Іван Ле);

// Весь від початку до кінця (про певний проміжок часу).

Галю, серце, рибко моя, Що мені казати, Хотів би я тебе одну Цілий вік кохати (з народної пісні);

[Олеся(читає):] Цілу осінь переносив я на пристані мішки, сіль, рибу (М. Кропивницький);

– Нам один морочив голову цілий рік, доки розкусили, що він і в коногони не годиться (П. Панч);

Ніхто, либонь, ще не мав такої пригоди, але що ж ти вдієш, коли сонце припікає, як скажене, а йти ще цілого півдня (П. Загребельний);

// Узятий повністю (про предмети, явища, простір і т. ін.); весь.

На другий день Семен знав цілу азбуку (М. Коцюбинський);

Дрантивим голосом цілу коляду відколядувала [баба] (В. Стефаник);

Цілий дрогобицький ринок повний був народу (І. Франко);

Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою (Панас Мирний);

Мати радила Романові шукати молодої смирної удови. Але в цілих Терешках не знайшлося такої удови (І. Нечуй-Левицький);

Три вершники виїхали на шлях, мати лишилася сама біля плуга, сама-самісінька на цілому світі (Д. Бедзик);

Й наш прапор тоді зацвіте, зашумить в огнях над цілою землею (В. Сосюра);

// діал. Увесь повністю (про людину).

– А-а-а... Сади? Стави?.. В теплій хаті сидиш? А я мокрий цілий, від твого чоловіка тікаючи? (Г. Хоткевич);

Невидимий огонь, що горів у його серці, зогрівав його цілого, як добра груба (О. Маковей);

// у сполуч. з ім. Означає вищий ступінь виявлення певної якості, стану і т. ін.

– О, та ти ціла шельма у мужичій шкурі, – казали очі панів, що зібралися коло Лошакова. – Знає, кому що сказать (Панас Мирний);

Хоч і молодий був [Артем] на літа, а на зріст уже цілий парубок: у батька вдався – рослявий і на лиці змужнів (А. Головко);

// Указує на величину, значність чого-небудь.

2. Не пошкоджений, не зіпсований, не зруйнований (про предмети).

– А воно було б дуже добре розкопати возвіз та ще так трошки навскоси .. От і вози були б цілі (І. Нечуй-Левицький);

Потроху очі звикли, і я побачила звичайну картину: столи, облиті вином та горілкою скатерті, пляшки цілі й побиті, порожні й повні, всяка їжа, шматки м'яса на столах і долі (Г. Хоткевич);

Хата хоч старенька, та чепурна, біла, – видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий; огорожа ціла (Панас Мирний);

[Левіт:] А святий жертовник? Стоїть він цілий. [Тірца:] Тільки без жертов (Леся Українка);

На розі, де погоріла вулиця вибігала на базарний майдан, стояв перший мурований дім. Він стояв цілий, незгорілий (Ю. Смолич);

// Не зношений, не драний (про одяг, взуття і т. ін.).

[Іван:] У кого б же це мені позичити на сватання цілу свиту (М. Кропивницький);

Сторгував я за десять корон ціле вбрання, заплатив, .. іду додому (Л. Мартович);

Як в село вже дістались, всилу-силу волочив [Давид] ноги. Та й не ноги були то: в цілих чоботях виходив з дому, а то вже самі халяви теліпалися на ногах (А. Головко);

// Який зберігся, залишився.

Хоч їж, хоч дивись, а щоб ціле було і неголодний був (прислів'я);

Хазяїн ускочив у лавку... слава тобі, господи! усе ціле, усе благополучно! (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ні, не бійся, Доле мила! – Каже Старець. – Торба ціла (Л. Глібов).

3. Не покалічений, не поранений, здоровий.

Покотилися [коноводи] вниз у яр .. Не чули, що й забилися, хоч гупнувся кожен здорово. Але були цілі, нічого не поламали собі (Б. Грінченко);

– Чого це ти так розкричався?.. – Гляди лишень, козаче, щоб з цілим язиком додому вернувся (Панас Мирний);

– Як рука? Кістка ціла? – Здається (А. Головко);

Тимко не став чекати, пішов шукати санітарів .. – Нічого страшного, – сказав один з них, – черепок цілий, – і навернув Тимкові на голову білу чалму (Григорій Тютюнник);

// Живий, не вбитий.

Кругом Пісок тільки й чутки, що про лихі вчинки .. Скрізь піднявся струс; кожен, лягаючи, просив Бога, щоб цілому встати (Панас Мирний);

Не здивувався [Микола], коли вовки втекли, знав тільки одне: живий, врятований, цілий! (П. Загребельний);

– Та й чого ж ти її [медалі] не носиш? – Коли б то вона в мене була, то носив би, а то фінський снайпер кулею відбив. – Ха-ха! Медаль відбив, а ти цілим зостався? Ну й брешеш ти, Охріме! (Григорій Тютюнник).

4. Який не пропав, не зник.

– Товариші, нас продають! – Та не продадуть, цілі будете. Хто вас купить, таких голодранців? (О. Довженко).

5. Який відзначається єдністю, цілісністю.

З різних об'явів їх любові до героїнь .. можна було скласти одну велику і цілу мою любов до тебе (Леся Українка);

// у знач. ім. ці́ле, лого, с. Сукупність чого-небудь як щось єдине.

Там, усередині, щось ворушилось. Давнє, забуте і неприємне, засипане грузом новіших подій, останніх вражінь. Робив [Лазар] розкопки, порпався, збирав окремі дрібниці, складав докупи і намагався зліпити ціле. Все, як воно було (М. Коцюбинський);

Бойові порядки військ з усіма пасами до них, з усіма трибками і гвинтиками зараз сприймалися Хомою як одне нерозривне ціле, побудоване з-біса мудро (О. Гончар).

6. Схожий на що-небудь за своїм значенням, важливістю.

Червоніло ціле море колосків пшениці (М. Коцюбинський);

Була в мені ціла буря (С. Тудор);

У далекій погаслій кузні ясно впізнав [юнак] останній спалах рожевого заходу, і цілим вітром тихих радощів житейських подуло на нього звідтіль (С. Васильченко);

В крайнім кутку сталася ціла драма. Зайшла з того, що жебрачка зачала дорікати своєму сусідові багатством (Г. Хоткевич);

А що вже до мишей, то з цим було ціле нещастя. Кому не відомо, якої шкоди завдають оті маленькі сірі створіння (Ю. Яновський);

Виросла вона в лісовому хуторі.., де поява нового чоловіка була цілою подією (М. Стельмах);

// розм. Те саме, що спра́вжній 2.

Моя девіза [мій девіз]: йти за віком І бути цілим чоловіком! (М. Вороний).

7. мат. Який не містить дробу.

Ціла величина; Ціле число;

// у знач. ім. ці́ле, лого, с. Число, яке не містить дробу. В усьо́му (по́вному, ці́лому) о́бсязі (рідко об'є́мі) див. о́бсяг;

Живи́й і здоро́вий <[І] жив і здоро́в> <�Живи́й та ці́лий> див. живи́й;

Ці́лий Бо́жий день див. день.

○ (1) В ці́ло́му:

а) у всій сукупності.

В цілому припадає на роботу щонайбільше 4–5, а частіше 3 години на день, – се ж небагато? (Леся Українка);

б) взагалі, не торкаючись окремих деталей.

Стосунки між ними в цілому залишались добросусідськими (О. Гончар).

△ Ці́ле чи́сло див. число́.

◇ Вироста́ти / ви́рости на [ці́лу] го́лову див. вироста́ти;

Від (од) ці́лого се́рця див. се́рце;

Голова́ ці́ла (на пле́ча́х) див. голова́;

З ці́лої си́ли див. си́ла;

[І] кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити див. оставля́ти;

І ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле див. коза́;

Коха́ти (люби́ти) [ці́лим] се́рцем див. коха́ти;

На всю (рідко ці́лу) ха́ту див. ха́та;

На по́вні (рідко ці́лі) гру́ди <�По́вними грудьми́> див. гру́ди;

(2) На ці́лу ха́ту (д) див. ха́та;

По́ки ко́сті ці́лі див. кість;

(3) По́ки [ще] ці́лий – доки ще є можливість залишитися неушкодженим.

– Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов);

– Вогонь на мене!.. – кричав Орлюк .. – Даємо! Тікай, поки цілий! – закричав у телефон старший сержант сибіряк Дубровін .. – Вогонь! (О. Довженко);

Прилягти́ [ці́лим] се́рцем див. приляга́ти;

Усі́м (ці́лим) ско́пом див. скоп;

Ці́ла ві́чність <�Ці́лий вік> див. ві́чність;

(4) Ці́лий і здоро́вий (неушко́джений) – те саме, що Живи́й та ці́лий (див. живи́й).

Він все терпить .. Зо всього виходить цілий і здоровий (Леся Українка);

Після того, як атомні випробування в океані було припинено і від сина прийшла уже з радянського порту радіограма, що він цілий і неушкоджений, – мати мовби ожила, душа їй стала на місце (О. Гончар);

(5) Ці́лий і непошко́джений – який не зазнав пошкоджень (про предмети).

Нагло, з-за повороту колії за блокпостом, з хмари диму, пари і куряви він [панцирник] з'явився сам – повним ходом він линув до станції, цілий і непошкоджений (Ю. Смолич);

Ці́лий рік див. рік;

Ці́лими годи́нами <�Ці́лі годи́ни> див. годи́на¹;

(6) Ці́лою губо́ю (д) див. губа́1; Ці́лу (цілі́сіньку) ніч див. ніч;

(7) Чупри́на ці́ла в кого – хто-небудь залишився неушкодженим.

Бийте двері!.. – кричить голова. – В'яжіть його, злодюгу! – Уразила така мова Чіпку. – Ану, бий-бий... чи зуби будуть цілі? (Панас Мирний);

– Карпе, не дратуй мене, коли хочеш, щоб і в тебе була ціла чуприна (І. Нечуй-Левицький).