часто

ча́сто й (та) гу́сто. Майже весь час; постійно. Те серденько так хотіло любити, так хотіло! Але ж любити було нікого!.. Недоброго й часто й густо п’яного батька вона не любила, матері не було (Б. Грінченко); Часто й густо вона думала: чи вже людям не можна жити правдою? (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

часто — пр., не раз, нерідко, зчаста, неодноразово, кількаразово, с. часто-густо, (садити) густо, (без упину) раз-у-раз, частенько, частесенько Словник синонімів Караванського
часто — Безперервно, безперестань, безугавно, безупинно, зчаста, невряди-годи, незрідка, нерідко, постійно, почасти, почасто, місяцями, роками, тижнями, частенько, частісінько, часто-густо, щогодини, щогодинно, щодекади, щодекадно, щоденно, щодень, щодня... Словник синонімів Вусика
часто — ЧА́СТО. Присл. до ча́стий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (прислів'я); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка); Хилиться голова Христини все нижче та нижче... Словник української мови у 20 томах
часто — ча́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
часто — Хто частенько випиває, той під тином спочиває. Про п'яницю, який не може дійти додому і засипає будь-де. Часто так буває: один вину свою на другого звертає. Коли свою вину перекладають на когось іншого. Приповідки або українсько-народня філософія
часто — Присл. до частий. || Те саме, що нерідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
часто — Ча́сто, ча́сто-гу́сто, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
часто — ЧА́СТО. Присл. до ча́стий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Укр.. присл.., 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах