часто

ЧА́СТО.

Присл. до ча́стий.

Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (прислів'я);

Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка);

Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше... (Панас Мирний);

Йонька .. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник);

Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (П. Панч);

Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Г. Квітка-Основ'яненко);

Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б'є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Г. Хоткевич);

Розмірено, часто у дзвони він б'є (П. Грабовський);

Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (М. Трублаїні);

Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (М. Коцюбинський);

Сотня наркоманів. Всі молоді і середнього віку. Короткошиї, товсті і однаково одягнені. Багато їдять, гімнастикою не займаються, і робить нічого. Вигляд повітовий (О. Довженко);

// Те саме, що нері́дко.

Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті ] часто не задовольняють читача (М. Коцюбинський);

Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Леся Українка);

Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Григорій Тютюнник);

З наголосом часто розмежовуються варіантні закінчення місцевого відмінка (з наук. літ.).

◇ (1) Ча́сто й (та) гу́сто – майже весь час, постійно.

Недоброго й часто й густо п'яного батька вона не любила, матері не було (Б. Грінченко);

І от би, здається, жити Олексію Івановичу, жити та Бога хвалити! А проте і він часто та густо нарікав на свою долю (Панас Мирний).