1. Словник української мови в 11 томах

часто

ЧА́СТО. Присл. до ча́стий.

Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Укр.. присл.., 1955, 278);

Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Л. Укр., V, 1956, 137);

Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше… (Мирний, III, 1954, 67);

Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п’явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Тют., Вир, 1964, 7);

Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Панч, На калин. мості, 1965, 297);

Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Кв.-Осн., II, 1956, 398);

Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б’є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Хотк., II, 1966, 55);

Розмірено, часто у дзвони він б’є (Граб., І, 1959, 304);

Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Трубл., II, 1955, 178);

Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Коцюб., II, 1955, 308);

// Те саме, що нері́дко.

Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті ] часто не задовольняють читача (Коцюб., III, 1956, 40);

Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Л. Укр., V, 1956, 344);

Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Тют., Вир, 1964, 267).

♦ Ча́сто й (та) гу́сто див. гу́сто.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. часто — пр., не раз, нерідко, зчаста, неодноразово, кількаразово, с. часто-густо, (садити) густо, (без упину) раз-у-раз, частенько, частесенько Словник синонімів Караванського
  2. часто — Безперервно, безперестань, безугавно, безупинно, зчаста, невряди-годи, незрідка, нерідко, постійно, почасти, почасто, місяцями, роками, тижнями, частенько, частісінько, часто-густо, щогодини, щогодинно, щодекади, щодекадно, щоденно, щодень, щодня... Словник синонімів Вусика
  3. часто — ЧА́СТО. Присл. до ча́стий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (прислів'я); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка); Хилиться голова Христини все нижче та нижче... Словник української мови у 20 томах
  4. часто — ча́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. часто — Хто частенько випиває, той під тином спочиває. Про п'яницю, який не може дійти додому і засипає будь-де. Часто так буває: один вину свою на другого звертає. Коли свою вину перекладають на когось іншого. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. часто — Присл. до частий. || Те саме, що нерідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. часто — ча́сто й (та) гу́сто. Майже весь час; постійно. Те серденько так хотіло любити, так хотіло! Але ж любити було нікого!.. Недоброго й часто й густо п’яного батька вона не любила, матері не було (Б. Грінченко); Часто й густо вона думала: чи вже людям не можна жити правдою? (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  8. часто — Ча́сто, ча́сто-гу́сто, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)