часто-густо
ЧА́СТО-ГУ́СТО, присл. Дуже часто, майже весь час.
Романко ходив до школи, приносив якісь книжки від вчителя та часто-густо голосно марив про те, що то буде, як він вивчиться та зробиться великим паном (Коцюб., І, 1955, 101);
Тут їх не дістануть ворожі кулемети, проте вогонь артилерії і мінометів часто-густо обрушується саме на них (Гончар, III, 1959, 203);
Вийшовши з стін школи, десятикласники часто-густо самі, без допомоги своїх вчителів-наставників вирішували, як бути (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- часто-густо — див. часто Словник синонімів Вусика
- часто-густо — ЧА́СТО-ГУ́СТО, присл. Дуже часто, майже весь час. Романко ходив до школи, приносив якісь книжки від вчителя та часто-густо голосно марив про те, що то буде, як він вивчиться та зробиться великим паном (М. Словник української мови у 20 томах
- часто-густо — ча́сто-гу́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- часто-густо — присл. Дуже часто, майже весь час. Великий тлумачний словник сучасної мови