1. Фразеологічний словник української мови

шапкобрання

на шапкобра́ння, зі сл. прийти́, приї́хати і под. Наприкінці чого-небудь; запізно. — Але, Фесю, їй-богу, ми прийдемо до церкви на святе “шапкобрання”! Вбирайся мерщій (І. Нечуй-Левицький); (Параска:) Та ми ж пішки поспіємо на шапкобрання. Так буде, як у ту неділю: люде (люди) з церкви, а ми в церкву (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шапкобрання — див. кінець Словник синонімів Вусика
  2. шапкобрання — ШАПКОБРА́ННЯ, я, с., розм. Закінчення, кінець якогось зібрання (коли всі присутні розходяться). – От вже в церкві й шапкобрання. Затого [через те] цвинтар спустів (І. Нечуй-Левицький). ◇ (1) На шапкобра́ння, зі сл. прийти, приї́хати і под. Словник української мови у 20 томах
  3. шапкобрання — шапкобра́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шапкобрання — -я, с., розм. Закінчення, кінець якогось зібрання (коли всі присутні розходяться). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шапкобрання — Шапкобра́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шапкобрання — ШАПКОБРА́ННЯ, я, с., розм. Закінчення, кінець якогось зібрання (коли всі присутні розходяться). — От вже в церкві й шапкобрання. Затого цвинтар спустів (Н.-Лев., IV, 1956, 307). ◊ Прийти́ (приї́хати, поспі́ти і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  7. шапкобрання — Шапкобра́ння, -ня с. Разборъ шапокъ. Прийшов до церкви на шапкобрання. Словник української мови Грінченка