шарпати
псува́ти (ша́рпати) не́рви. 1. кому, чиї і без додатка. Дратувати, непокоїти, виводити із спокійного, урівноваженого стану кого-небудь. Люба мамочко!.. Хоч літературна робота, каже він (п. Дерижанов), і псує нерви, та не настільки, як шарваркове життя в великому місті (Леся Українка). 2. зі сл. собі́. Хвилюватися, роздратовуватися, збуджуватися. Маму поцілуй за її поцілунок і попроси, щоб не застуджувалась та не псувала собі нервів (М. Коцюбинський); Чи варто псувати собі через нього нерви? (О. Донченко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарпати — (тягати рвучкими рухами) торгати, смикати, сіпати, торсати, (висмикуючи щось) скубати, підеш, драти, дерти, рвати, (пасмами) микати. Словник синонімів Полюги
- шарпати — Сіпати, смикати, тіпати, термосити, торгати, д. шамотати; (на шматки) розшарпувати; (вітром) рвати; (нерви) сотати; п! ШМАТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- шарпати — див. рвати; тягти Словник синонімів Вусика
- шарпати — ША́РПАТИ, аю, аєш, недок. 1. кого, що, за що, рідко чим, об що. Тягти кого-, що-небудь посмиком; різко, рвучко смикати за щось. Андрійко її за коси шарпає, а в самого очі так і блищать недобрим вогнем (М. Словник української мови у 20 томах
- шарпати — ша́рпати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шарпати — Грабувати Словник застарілих та маловживаних слів
- шарпати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех., за що, рідко чим, об що.Тягти кого-, що-небудь посмиком; різко, рвучко смикати за щось. || Смикаючи, робити щось, виконувати якусь дію. || Рвучко відкривати щось (двері, хвіртку і т. ін.). 2》 перех. і неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шарпати — ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін. Словник синонімів української мови
- шарпати — ША́РПАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. і неперех., за що, рідко чим, об що. Тягти кого-, що-небудь посмиком; різко, рвучко смикати за щось. Андрійко її за коси шарпає, а в самого очі так і блищать недобрим вогнем (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- шарпати — Шарпати, -паю, -єш гл. Рвать, разрывать, терзать, дергать. Нащо ти сито так шарпаєш? Канев. у. Тягала його за руки, шарпала за одежу. Левиц. І. 1. 343. Словник української мови Грінченка