1. Фразеологічний словник української мови

штрикати

ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) (па́льцем) кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Давно, давно Езоп байки писать начав (почав), Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський); — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах); — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко); // Примусити звернути увагу на щось. Може, так і до завтра не помітить він (вартовий), який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчинська).

ти́кати (штрика́ти, пока́зувати і т. ін.) па́льцями (па́льцем) на кого. Негативно висловлюватися про кого-небудь, відкрито засуджувати когось. Так і здавалося, що всі вже знають, пальцями на неї тикають (А. Головко); — А з тобою інакше не можна,— засміявся старий.— Тобі тільки натякни, то завтра увесь завод загуде. Не треба цього, Кирушо, щоб на мене всі пальцями тикали (В. Кучер); А хіба ж не можна дівці заміж не піти? Кожне глузує, кожне пальцем тикає (Грицько Григоренко); (Олексій:) Усі на них (дітей) пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: “Мати їх з мужичого роду, нищі, сякі, такі, уся рідня і діти їх такі будуть” (Г. Квітка-Основ’яненко); Вони (писарчуки) моргали один на одного та показували пальцями на Олександру (М. Коцюбинський); Їй (Марині Карпівні) здавалося, що й стіни вказували пальцями на неї і кричали: а що? а що? Здобулося? (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штрикати — Штрикати (21, 456) – “скакати”; [ІЦ-2006] —Штрикати – в гуцульськім говорі – скакати (21, 456); [ІФ-1906] Словник з творів Івана Франка
  2. штрикати — див. КОЛОТИ, ШПИГАТИ; (в очі) тикати; (у вусі) сов. стріляти; док. ШТРИКНУТИ, (ножем) шпирнути. Словник синонімів Караванського
  3. штрикати — див. колоти Словник синонімів Вусика
  4. штрикати — ШТРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого, що, чим і без дод. Тикати чим-небудь; всувати що-небудь усередину чогось. Усе знай позіха [сотник] та погляда на свого Пістряка .. та пальцем знай штрика то у лоб, то у ніс (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. штрикати — штрика́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. штрикати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. і без додатка.Тикати чим-небудь; всувати що-небудь усередину чогось. || Устромляти в щось що-небудь гостре. || Колоти чим-небудь гострим, спричиняючи біль. || Викликати почуття болю, що нагадує укол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. штрикати — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)... Словник синонімів української мови
  8. штрикати — ШТРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. і без додатка, Тикати чим-небудь; всувати що-небудь усередину чогось. Усе знай позіха [сотник] та погляда на свого Пістряка.. та пальцем знай штрика то у лоб, то у ніс (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  9. штрикати — Штрика́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Колоть, пырять, тыкать. Штрика в усі. Ном. № 8400. 2) Прыгать. Почерез ті колоди він штрикав. Гн. II. 239. Словник української мови Грінченка