1. Фразеологічний словник української мови

щупак

як щупа́к на сковорі́дці, з дієсл. Дуже сильно, надзвичайно. Мав неспокійний сон. Хропів, харчав, аж мала дитина збудилася, а над ранок став через сон кричати, кидав собою як щупак на сковорідці (Б. Лепкий).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щупак — Щука [IV,VI,XIX] Риба в воді тота потриває довше, котра швидше і безпечніше зумів найти собі поживу: щупак той переживе других щупаків, котрий швид- шип, міцніший і проворніший ловити, напр. Словник з творів Івана Франка
  2. щупак — ЩУПА́К, а́, ч. Самець щуки; щука. І щупаки плили у прибережні води Вслід за самицями, як завжди, рік у рік... (М. Рильський); – Сидимо ми біля млина, бідкаємось. Як ось хлопчики, що там купалися, витягли з-під млинового колеса щупака (З. Словник української мови у 20 томах
  3. щупак — щупа́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. щупак — -а, ч. 1》 Самець щуки; щука. 2》 Елемент бойового гопака – удар у стрибку двома ногами уперед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щупак — ЩУ́КА (хижа прісноводна риба), ЩУПА́К (також самець щуки). Не надь, Рибалко молоденький, На зрадний гак ні щуки, ні лина!.. (П. Гулак-Артемовський); Прямо в торбу із ріки Попадають щупаки (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  6. щупак — Щупа́к, -ка́; -паки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. щупак — ЩУПА́К, а́, ч. Самець щуки; щука. І щупаки плили у прибережні води Вслід за самицями, як завжди, рік у рік… (Рильський, Поеми, 1957, 258); — Сидимо ми біля млина, бідкаємось. Словник української мови в 11 томах