1. Фразеологічний словник української мови

ятритися

душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах).

я́три́ться се́рце (душа́) у кого, чиє (чия) і без додатка. Хто-небудь дуже переживаючи, розтравляє, посилює відчуття чогось болісного, важкого. Іван лежав збуджений, бентежний, серце йому ятрилось (О. Гончар); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ятритися — (- рану) гноїтися, не гоїтися; П. (- сонце) палати, горіти, яріти, ятріти; (- іскру) жевріти, тліти; (- болючий спогад) пекти. Словник синонімів Караванського
  2. ятритися — див. щеміти Словник синонімів Вусика
  3. ятритися — ятриться, недок. 1》 Не загоюватися (про рану); гноїтися. || безос. Дуже боліти, пекти. 2》 перен. Палати, горіти, яскраво світитися. || Жевріти, тліти. 3》 перен. Те саме, що пекти 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ятритися — Я́ТРИ́ТИСЯ, я́три́ться, недок. 1. Не загоюватися (про рану); гноїтися. Минуло багато часу, а рана на руці Данила Ковача ятрилась і наривала, він весь горів, ходив, як у тумані (С. Скляренко); Рана ятрилась, почала загниватись (І. Цюпа); // безос. Словник української мови у 20 томах
  5. ятритися — я́три́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. ятритися — ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет. Словник синонімів української мови
  7. ятритися — Ятри́тися, -рю́ся, -ри́шся, -ря́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ятритися — Я́ТРИ́ТИСЯ, я́три́ться, недок. 1. Не загоюватися (про рану); гноїтися. Минуло багато часу, а рана на руці Данила Ковача ятрилась і наривала, він весь горів, ходив, як у тумані (Скл. Словник української мови в 11 томах
  9. ятритися — Я́тритися, -рюся, -ришся гл. О ранѣ: растравляться, воспаляться, гноиться. Ятриться виразка. Черн. у. Словник української мови Грінченка