актив

актив, род. активу, мн. активи, род. мн. активів

інформація або ресурси, що підлягають захисту контрзаходами, об'єкт оцінки.

Безпека пов'язана із захистом активів від загроз. За зберігання розглянутих активів відповідає їх власник, для якого ці активи мають цінність (Фрунзе).

Існує три види активів: оборотні фонди, основні фонди та інші – нематеріальні, цінні папери (Ляшко).

Джерело: Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. актив — акти́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. актив — 1. діяльні члени 2. (рахун.) прибутки, маємо Словник чужослів Павло Штепа
  3. актив — -у, ч. 1》 Найбільш діяльна, ініціативна, передова частина якої-небудь організації, колективу. 2》 фін. Частина господарського балансу, що відображає на певну дату всі матеріальні цінності, кошти й боргові вимоги... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. актив — АКТИ́В¹, у, ч. Найбільш діяльна, ініціативна частина суспільства, організації, колективу і т. ін.; протилежне пасив (див. паси́в¹). А невдовзі після цього вже весь наш районний актив мчав по селах з закритими пакетами для голів сільрад (О. Словник української мови у 20 томах
  5. актив — акти́в (від лат. activus – діяльний, дійовий) 1. Найдіяльніші члени якоїсь організації (напр., партійний А., комсомольський А., профспілковий А.). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. актив — Акти́в, -ву, -вові, в -ти́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. актив — АКТИ́В, у, ч. 1. Найбільш діяльна, ініціативна, передова частина якої-небудь організації, колективу. Піднесення ролі профспілок у комуністичному будівництві немислиме, якщо вони не будуть залучати до своєї роботи численний актив з робітників... Словник української мови в 11 томах