Кейнс

Кейнс Джон Мейнард (1883–1946) — англійський економіст. Кейнс навчався в Кембриджі у Сиджвіка, Маршалла і Дж. Е. Мура. Кейнсова «Загальна теорія зайнятості, прибутків і грошей» (1936), у якій він виправдовував дефіцитне витрачання як засіб стимулювання зайнятості, зробила революцію в економіці. У 1919 році він великодушно наполягав на підписанні миру з Німеччиною. Він став одним із співзасновників Міжнародного валютного фонду (1944). Кейнс був переконаний у тому, що бідність та «економічну боротьбу між класами і націями» (що може спричинитися до війни) можна подолати за допомогою реорганізації суспільства. Відкидаючи концепцію «державного соціалізму», він стверджував, що капіталізм захищає свободу особистості і сприяє ефективній діяльності за допомогою децентралізації рішень та апеляції до особистої зацікавленості. Але «економічна анархія» капіталізму на основі концепції laіssez-faіre (Див. невтручання держави концепція) не забезпечує повної зайнятості, а також достатньої рівності прибутків і багатства. Це вимагає колективних зусиль. Розширення державних функцій (особливо за допомогою напівавтономних установ) і посилення державного контролю за заощадженнями та інвестиціями (шляхом запровадження низьких ставок прибутку і здійснення програми громадських робіт) – таким є шлях досягнення «соціальної справедливості і стабільності». Це дозволить створити модифікований капіталізм, за якого, як сподівався Кейнс, «грошові мотиви» будуть менш важливими. В той час як економісти дискутують з приводу значення праць Кейнса, «Кейнсову» економічну політику сильно критикують як таку, що спричиняється до інфляції і зміцнення бюрократії. Однак дехто вважає його діяльність однією із засад післявоєнного економічного зростання і високої зайнятості (принаймні до 1970-х років).