священне право королів

У теоріях священного права, котрі вперше з’явились у шістнадцятому столітті, перепліталися три сутнісні тези: влада монархів освячена Богом задля блага людства; їхня влада є необмеженою і неподільною (хоча вони морально зобов’язані слідувати божественному закону); будь-який спротив їхнім наказам є незаконним. Див. абсолютизм та патріархалізм.