фізіократія

Якщо не брати до уваги твердження про виняткову продуктивність сільського господарства, фізіократія дуже подібна до тих політекономічних концепцій, які наслідуватимуть її, ставлячи наголос на абсолютній приватній власності, економічному індивідуалізмі та ринку як наріжних каменях економічного життя. Фізіократи були першими теоретиками, які визначили економічне зростання як органічний процес, що не вимагає розорення інших. Вони навіть заперечували існування потенційного конфлікту між різними секторами економіки. Від високої ціни на зерно виграють як споживачі, так і виробники, оскільки процвітаючі виробники сільськогосподарської продукції забезпечать існування потужного ринку для товарів і послуг несільськогосподарських виробників і таким чином дадуть останнім можливість заплатити за зерно вищу ціну, причому менше відчуваючи її обтяжливість. Для фізіократів здорова економіка вимагає, щоб земля знаходилася в абсолютній власності, була вільною від будь-яких зобов’язань та експлуатації, щоб праця була так само вільною, щоб землевласники спрямовували ресурси на розвиток сільськогосподарського виробництва. Далі вони припустили, що істинно фермерське виробництво буде контролюватися самими фермерами – сільськогосподарськими підприємцями, – які орендують землю у землевласників на тривалий термін. Сільськогосподарське виробництво має розпочинатися з адекватного інвестування не лише в насіння, але і в худобу (або працю та добрива), а також у підвищення родючості земель та вдосконалення сільськогосподарських будівель. Якщо такі сільськогосподарські підприємства матимуть змогу виходити на цілковито вільний ринок, вони обов’язково даватимуть прибуток – чистий продукт, або додаткову вартість зверх вартості самої продукції, включаючи оплату праці фермера. Такий чистий прибуток становитиме єдину законну базу для оподаткування і всі податки мають вираховуватися саме з нього. Будь-яка спроба оподаткувати сільськогосподарський капітал, відмінний від чистого продукту, призведе до занепаду всієї економіки. Оподаткування фондів, необхідних для економічного зростання, спричинить зниження темпів самого зростання і відповідно зменшить наступний урожай. Так само і будь-яка перешкода на шляху абсолютно вільного обороту сільськогосподарської продукції дасть такий же результат. Штучне зниження цін на догоду міським робітникам для фермерів стане пограбуванням і скоротить обсяги реінвестицій. Короткострокова вигода для міських верств населення перетвориться для них же на довгостроковий збиток. Фізіократи подавали ці рекомендації як абсолютні і непорушні закони природи. Кене склав діаграму, свою знамениту «Економічну таблицю» («Tableau eґconomique», 1758–1759), засвідчивши з математичною точністю правильність своїх даних. Для Кене, Мірабо та інших перших фізіократів, включаючи Бодо, Ле Мерсьє де ля Рів’єра, Ле Тросна, Рубо і дю Пон де Немура, фізіократична політична економія містила в собі вагому політичну складову. Кене стверджував, що влада повинна водночас і не втручатися, і бути абсолютною. Для означення свого ідеалу він створив термін «правовий деспотизм», а за найкращу існуючу модель вважав Китай. Ці політичні погляди різко відмежовували фізіократів від англійських політичних економістів, які припускали, що вільна економіка та убезпечена приватна власність потребують представницької політичної системи, яка б відображала і підтримувала свободу ринку. Як і політична економія, фізіократія залишилася тісно пов’язаною з дореволюційним французьким суспільством, в якому вона виникла. Протягом 1760 років фізіократи заповзято боролися за свободу торгівлі зерном і скасування будь-яких обмежень на ринку. Впродовж 1770—1780 років учення поступово відійшло від доктринальної жорсткості формулювань Кене і вилилося в більш загальні ліберальні програми, що відстоювали абсолютну власність, економічний індивідуалізм і політичні реформи. Мало хто з послідовників фізіократів у США та в інших країнах дійсно заслуговує на це ймення. З вихідної доктрини вони взяли небагато, хіба що побожне ставлення до сільського господарства як до привілейованої форми економічної діяльності.

Джерело: Енциклопедія політичної думки на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фізіократія — фізіокра́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фізіократія — -ї, ж. Політико-економічне вчення 18 ст., згідно з яким тільки землеробська праця є продуктивною працею, що створює додаткову вартість. Великий тлумачний словник сучасної мови