Іван

Без Івана не було б пана.

Як би не було хліборобів та робітників, то й панів не було б.

Дай Боже, аби з Івана ніколи не було пана.

Докір синові, що розпаношився і стидався свого батька. Збагатілі хлібороби гірше поводилися із своїми людьми, як родовиті пани.

До святого Івана робить муха на пана.

Бджола збирає мід для свого господаря. Свято св. Івана на 7 липня.

Жидівський Іванко.

Згірдливо про жидівського попихача.

Іване бідний, тягни пиріг спідний.

Жарт до Івана, щоб брав пироги зо споду, бо там масні, смачнійші.

Іван — Іваном, на віки віком.

Незмінний — який був, такий і є.

Іван робить — Іван їсть, Іван не робить — має піст.

Кожен повинен працювати, коли хоче їсти.

І на Івана прийде обмана.

І його одурять.

Кажи Іванові: бери на сухо, а він заїхав по вухо.

Непослушний і необережний.

Ліпше бути багатим Іваном, як бідним паном.

Ліпше мати майно, як лиш самий титул.

На Івана Богослова, хто не посіяв жита, не варт і доброго слова.

Івана Богослова 9 жовтня і до цего часу повинно бути посіяне озиме жито.

Не дай, Боже, з Івана пана.

Загальний погляд, що спаношений хлібороб чи робітник буває більш гордим та зухвалим, як родовитий пан.

Сьогодні Івана Предтечі, що забрав свята на плечі.

Івана Предтечі 7 липня і окрім ап. Петра і Павла нема свят у жнива.

Пізний Іван.

Хто не приходить вчас.

Підожди, Іване, хай приложу гірчиці до рани.

Зажди, хай поглумлюсь над твоєю долею.

По рівній часті, Іванові і Насті.

Усім однаку часть, щоб не було кривди.

Чи Іван, чи Петро, то мені все одно.

Байдуже котрий провинився, але кара його не мине.

Чого Івась не навчиться, того Іван не зможе.

Молодому легко вчитися, бо черства пам'ять.

Іван у дуду грає — родина з голоду здихає.

Чоловік веселиться, а родина бідує.

Нашому Івану не по талану.

Іронічно про чоловіка, який нічого не вміє робити.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Іван — д.-євр.; ім'я Yochanan, Ydhochanan — Ягве (Бог) змилосердився, Ягве (Бог) помилував (буквально: Божа благодать; дар богів). ІВАНКО, ІВАНОНЬКО, ІВАНОЧКО, іВаненько, іВанечко, іВаниць, іВанина, іВаник, іВанчик, іВаночок, іВанцьо, іВанько, іваньо... Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Іван — Іва́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. Іван — ?-1730, св. Гр. Православної Церкви, нар. наприкінці XVII ст. в Україні, козакував, 1711 потрапив під Азовом у полон; після роботи у господаря молився у скиту (монашій печері), уже за життя уславився святістю; похований на острові Евбея. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Іван — Іва́н, -на, -нові, Іва́не! після голосного: Йва́не, Йва́нові, на Йва́на. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)