Микола

Миколай продав маму за малай, а дитину за торбину, а самий ходить як бугай.

Так дразнять дівчата хлопця на імя Микола.

Микола робив кола, а Микита сани, Микола їхав кіньми, а Микита псами.

Так дразнять парубка Микиту.

На Миколи, або ніколи.

Про лихого довжника, що ніколи не віддасть довгу.

Святий Миколаю, дай горівки, бо вмираю.

Так пияки кричать до бородатого жида арендаря.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Микола — Мико́ла іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Микола — Микола (Миколай, Никола) гр.; особове ім'я Nikolaos; від піке — перемога і laos — народ (буквально: переможець народів). Миколка, Миколонько, Миколочко, Миколя, Микольцьо, Миколайко, Миколайчик, Никблко, Николонько, Никблочко, Никблик, Никбльцьо... Власні імена людей. Словник-довідник
  3. Микола — Мико́ла, -ли, -лі, -ло! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)