береза

Значення в інших словниках

1. береза — бере́за 1 іменник жіночого роду дерево бере́за 2 іменник чоловічого роду, істота ватажок на вечорницях Орфографічний словник української мови
2. береза — I -и, ж. 1》 Лісове білокоре дерево з тоненьким довгим гіллям і серцеподібним листям. 2》 збірн. Дрова або будівельний матеріал із цього дерева; березина (у 2 знач.). II -и, ч. і ж., фольк., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. береза — БЕРЕ́ЗА¹, и, ж. 1. Білокоре листяне дерево родини березових із тоненьким довгим гіллям та серцеподібним листям. Величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою (І. Словник української мови у 20 томах
4. береза — Дерево зони холодного і помірного клімату; листки трикутні або ромбовидні, кора біла або сіра; в Україні 4 види: б. бородавчаста, б. пухнаста, б. низька, та б. дніпровська; б. бородавчаста (т.зв. карельська береза) має цінну деревину з напливами в нижній частині стовбура. Універсальний словник-енциклопедія
5. береза — Бере́за, -зи; бере́зи, бері́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. береза — БЕРЕ́ЗА¹, и, ж. 1. Лісове білокоре дерево з тоненьким довгим гіллям і серцевидним листям. Величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою (Фр. Словник української мови в 11 томах