1. Словник української мови в 11 томах

береза

БЕРЕ́ЗА¹, и, ж.

1. Лісове білокоре дерево з тоненьким довгим гіллям і серцевидним листям.

Величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою (Фр., III, 1950, 128);

Чорніє здалеку свіжа могила, а над нею похилились білі берези, мов сестри-жалібниці над братовою могилою… (Коцюб., І, 1955, 182);

Є декілька видів берези (залізна, чорна, жовта), але найпоширеніша — береза звичайна (Стол.-буд. справа, 1957,41).

2. збірн. Дрова або будівельний матеріал із цього дерева; березина (в 2 знач.).

Чи не пора нам березу везти? (Номис, 1864, № 11516).

БЕРЕ́ЗА², и, ч. і ж., фольк., ааспг. Хлопець (або дівчина), що його (її) обирають за ватажка у спільних розвагах, на, вечорницях і т. ін.

[Іван:] Ходімо, там хлопці зібрались на раду. [Семен:] На яку раду? [Іван:] Березу на цю зиму обібрати (Кроп., І, 1958, 66);

// Той, хто заспівує в хорі.

Настя-береза завела, а за нею всі. Найбільше купальних співали пісень (Барв., Опов.., 1902, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. береза — бере́за 1 іменник жіночого роду дерево бере́за 2 іменник чоловічого роду, істота ватажок на вечорницях Орфографічний словник української мови
  2. береза — I -и, ж. 1》 Лісове білокоре дерево з тоненьким довгим гіллям і серцеподібним листям. 2》 збірн. Дрова або будівельний матеріал із цього дерева; березина (у 2 знач.). II -и, ч. і ж., фольк., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. береза — БЕРЕ́ЗА¹, и, ж. 1. Білокоре листяне дерево родини березових із тоненьким довгим гіллям та серцеподібним листям. Величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою (І. Словник української мови у 20 томах
  4. береза — Скрипуча береза довше стоїть. Довго живуть ті, які нарікають на своє здоров’я. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. береза — Дерево зони холодного і помірного клімату; листки трикутні або ромбовидні, кора біла або сіра; в Україні 4 види: б. бородавчаста, б. пухнаста, б. низька, та б. дніпровська; б. бородавчаста (т.зв. карельська береза) має цінну деревину з напливами в нижній частині стовбура. Універсальний словник-енциклопедія
  6. береза — Бере́за, -зи; бере́зи, бері́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)