булава

До булави треба й голови.

Для того, щоб бути справжнім провідником народу чи держави потрібно мати розум.

Іван плахту носить, а Настя булаву.

Про жінку, яка верховодить над чоловіком.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булава — Здорова дрючина [IV] була́ва — здорова дрючина [V] Словник з творів Івана Франка
  2. булава — булава́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири булави́ Орфографічний словник української мови
  3. булава — -и, ж. 1》 Кулясте потовщення на кінці палиці і т. ін. 2》 іст. Палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була колись військовою зброєю. || Така ж палиця як символ влади. 3》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. булава — БУЛАВА́, и́, ж. 1. Кулясте потовщення на кінці палиці. У великій .. хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою (І. Нечуй-Левицький). 2. іст. Палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка колись використовувалася як військова зброя. Словник української мови у 20 томах
  5. булава — Вид холодної зброї у вигляді палиці з головкою у формі кулі, восьмигранника, шестигранника, груші тощо; вживалася вже в стародавньому Єгипті й Месопотамії як символ військової влади правителів; була популярною в країнах Сх. Універсальний словник-енциклопедія
  6. булава — ЖЕЗЛ (особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища тощо); БУЛАВА́ (з кулястим потовщенням на кінці); ПАТЕРИ́ЦЯ (перев. у священнослужителів); БУНЧУ́К іст. Словник синонімів української мови
  7. булава — БУЛАВА́, и́, ж. 1. Кулясте потовщення на кінці палиці і т. ін. У великій.. хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою (Н.-Лев., II, 1956, 374). 2. іст. Палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була колись військовою зброєю. Словник української мови в 11 томах