булава
БУЛАВА́, и́, ж.
1. Кулясте потовщення на кінці палиці.
У великій .. хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою (І. Нечуй-Левицький).
2. іст. Палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка колись використовувалася як військова зброя.
З наскоку тріснув [Турн] булавою По в'язах, великан упав (І. Котляревський);
Ось налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків, вимахують ножами та булавами... (М. Коцюбинський);
Бабуся відчинила комору, де береглись .. шаблі, списи, булави й інша холодна зброя (М. Старицький);
Нащадки козаків не забули, як тримати булаву, варити куліш, скакати на коні (з газ.);
// Така ж палиця як символ влади.
До булави треба й голови (прислів'я);
От неначе перед моїми очима Богдан Хмельницький з золотою булавою вступає в Корсунь (І. Нечуй-Левицький);
Сагайдачний любив популярність і частенько сидів із голотою, бо розумів, що без голоти на Січі не довго втримаєш у руках булаву (З. Тулуб);
Атрибутом гетьманської влади була булава (з навч. літ.);
Пан міністр, ступивши зі столу, вручив нововибраному гетьману клейноди військові – печать і булаву (із журн.).
Значення в інших словниках
- булава — Здорова дрючина [IV] була́ва — здорова дрючина [V] Словник з творів Івана Франка
- булава — булава́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири булави́ Орфографічний словник української мови
- булава — -и, ж. 1》 Кулясте потовщення на кінці палиці і т. ін. 2》 іст. Палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була колись військовою зброєю. || Така ж палиця як символ влади. 3》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- булава — До булави треба й голови. Для того, щоб бути справжнім провідником народу чи держави потрібно мати розум. Іван плахту носить, а Настя булаву. Про жінку, яка верховодить над чоловіком. Приповідки або українсько-народня філософія
- булава — Вид холодної зброї у вигляді палиці з головкою у формі кулі, восьмигранника, шестигранника, груші тощо; вживалася вже в стародавньому Єгипті й Месопотамії як символ військової влади правителів; була популярною в країнах Сх. Універсальний словник-енциклопедія
- булава — ЖЕЗЛ (особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища тощо); БУЛАВА́ (з кулястим потовщенням на кінці); ПАТЕРИ́ЦЯ (перев. у священнослужителів); БУНЧУ́К іст. Словник синонімів української мови
- булава — БУЛАВА́, и́, ж. 1. Кулясте потовщення на кінці палиці і т. ін. У великій.. хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою (Н.-Лев., II, 1956, 374). 2. іст. Палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була колись військовою зброєю. Словник української мови в 11 томах