1. Приповідки або українсько-народня філософія

бідувати

Де один панує, там сотня бідує.

Це один живе у розкоші, там інші мучаться у злиднях.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідувати — (жити в бідності) злидарювати, старцювати, злиднювати, (жити в біді, горі) горювати, діал. капарити// битися в злиднях, годувати злидні, жити на воді та біді. Словник синонімів Полюги
  2. бідувати — бідува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. бідувати — з нуждою битися; нужду терпіти; жити з бідою; годувати злидні; битися як риба об лід; перебиватися з копійки на копійку; (голодувати) їсти сухий хліб; на одному сухому хлібі сидіти; трубити в кулак; перебиватися з хліба на воду (на чорному хлібі)... Словник фразеологічних синонімів
  4. бідувати — Поневірятися, терпіти нужду, злидарювати, зазнавати скрути, нести важкий хрест, р. бідити, злиднювати, горювати. Словник синонімів Караванського
  5. бідувати — -ую, -уєш, недок. Жити в бідності, нужді, терпіти злидні, нестатки. || Жити в горі; горювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бідувати — БІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Жити в бідності, нужді, терпіти злидні, нестатки. Бідують люди та й руки ломлять, до Бога моляться та просять, щоб лихо минулося (з переказу); Плати нам не підвищили .. Словник української мови у 20 томах
  7. бідувати — I бідити, горювати, жебракувати, животіти, злидарити, злидарювати, кавпіти, каландити, каланити, капарити, капцаніти (діал.), наймитувати, нидіти, поневірятися, потерпати (від чого), скніти, старцювати, убожствувати Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
  8. бідувати — БІДУВА́ТИ (жити в бідності, терпіти нестатки), ЗЛИДАРЮВА́ТИ підсил., ЗЛИДНЮВА́ТИ підсил. розм., БИ́ТИСЯ підсил. розм., СТАРЦЮВА́ТИ підсил. розм., НУЖДА́ТИСЯ підсил. рідше., НУЖДУВА́ТИ підсил. рідко. НУЖДУВА́ТИСЯ підсил. рідко. КАПА́РИТИ зах. Словник синонімів української мови
  9. бідувати — Бідува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. бідувати — БІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Жити в бідності, нужді, тернітн злидні, нестатки. — І дивні ті люди: бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. бідувати — Бідувати, -дую, -єш гл. Бѣдствовать, терпѣть несчастье. П'є п'яниця неділю.... п'є п'яниця другую, а я бідна бідую. Чуб. V. 585. Лучче мені жінку мати, як самому бідувати. Чуб. Словник української мови Грінченка