1. Приповідки або українсько-народня філософія

вилізати

Вилізло шило з мішка.

Правда викрилася.

Виліз на грушку, рвав петрушку, а сказав: яка цибуля смачна.

Глум, коли хто не говорить до ладу.

Виліз, як Пилип із конопель.

Зрадив сам себе. У коноплях добре ховатись, бо там і собака не звітрить.

Виліз, як Сень з конопель.

Виліз запоморочений. Сопух конопель запоморочує.

Виліз, як чорт з багнюки.

Виліз поганий, брудний, що й тяжко пізнати.

З маслом на голові не лізь на сонце.

З краденим крамом не йди між людей, бо пізнають.

З таким крамом не лізь на ярмарок.

З краденим крамом не йди між людей, бо пізнають.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилізати — виліза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилізати — див. вилазити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилізати — ВИЛІЗА́ТИ див. вила́зити. Словник української мови у 20 томах
  4. вилізати — див. лізти; повзти Словник синонімів Вусика
  5. вилізати — вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти з дра́нтя. Почати гарно одягатися. І потроху-потроху коваленківська молодь стала вилазити з дрантя: дівки ясніли на свята такими хустками барвистими, що очі вбирали... Фразеологічний словник української мови
  6. вилізати — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  7. вилізати — ВИЛІЗА́ТИ див. вила́зити. Словник української мови в 11 томах
  8. вилізати — Вилізати, -ваю, -єш гл. = вилазити. Вх. Лем. 398. Словник української мови Грінченка