винен
Бодай той здоров був, що мені винен.
Кредитовець говорив про свого довжника, бо як буде хорувати, то не зможе віддати довгу, а як умре, то довг пропаде.
Богу духа винен.
Зовсім невинний, як помре, то Бог його душу забере.
Винен, чи не винен, а терпіти повинен.
Теорія строгих моралістів, що діти хоч і несправедливо покарані, неповинні нарікати.
За одного винного сто невинних терпить.
Буває у світі й таке, що невинні люде терплять за провини інших.
Не винна доля, а винна воля.
Сам собі лиха напитав, тому не нарікай на лиху долю.
Скарай Боже хто з нас винен, хто не робить, як повинен.
Хай Бог розсудить нас і покарає винного.
Хто винен, віддати повинен.
Довг повинен бути заплачений.
Хто винен, як не невістка?
Свекруха за все лихо винує невістку.
Хто держить драбину, так винен, як і той, що ліз у середину.
Обидва злодії і обидва повинні бути покарані.
Хто держить міх, так само винен, як і той, що кладе в нього.
Обидва злодії і обидва повинні бути покарані.
Хто чуже ховає, не ліпший від того, що краде.
Обидва злодії і обидва повинні бути покарані.
Чия вина, того й гріх, чия торба, того й міх.
Хто винуватий, той ізгрішив.
Чи я тому винна, що перина зимна.
Оправдувала себе жінка перед чоловіком.
Щож я тому винна, що Господь язик без кістки сотворив?
Оправдувала себе обмовниця.
Значення в інших словниках
- винен — ви́нен прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- винен — ВИННИЙ винуватий, грішний, провинний, провинен; (у чому) що має на совісті що; ЯК ІМ. ВИНУВАТЕЦЬ; тлк. ВИННИЙ, кислосолодкий. Словник синонімів Караванського
- винен — [винеин] м. (на) вин:ому/вин':ім; ж. вин:а; с. вин:еи; мн. вин':і Орфоепічний словник української мови
- винен — див. винний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винен — ВИ́НЕН див. ви́нний¹. Словник української мови у 20 томах
- винен — I. ВИ́ННИЙ (який учинив що-небудь погане, зробив злочин, провинився в чомусь; який є причиною чого-небудь), ВИ́НЕН, ВИНУВА́ТИЙ, ПРОВИ́ННИЙ, ПОВИ́ННИЙ рідко. Гуща і Прокіп збунтували народ, вони у всьому винні (М. Словник синонімів української мови
- винен — Ви́нен, ви́нна, ви́нне = ви́нний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- винен — ВИ́НЕН див. ви́нний. Словник української мови в 11 томах
- винен — Ви́нен, винна, -не = і. винний. Винен був п'ятдесят рублів. Кв. І. 217. Чи винен той голуб, що сокіл убив? Шевч. 28. Словник української мови Грінченка