гладко

На гладкій дорозі ногу зламав.

Несподівано, без найменжої причини нещастя сталося.

Такий гладкий, якби, його корова вилизала.

Насміх із чепурного парубка.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладко — гла́дко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гладко — пр., рівно, рівномірно, о. як по маслу; (викласти) чітко, правильно; (обійшлося) легко, без ускладнень. Словник синонімів Караванського
  3. гладко — присл. 1》 Присл. до гладкий. 2》 перен. Чітко і правильно (про мовлення, письмовий виклад думки, віршування і т. ін.). 3》 перен. Легко, без ускладнень і труднощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гладко — ГЛА́ДКО, присл. 1. Присл. до гла́дкий. Гладко стелеться за могилами широкий степ (О. Стороженко); Із дому він приніс гладко вистругану дошку, розвів фарбу й узявся за малювання (С. Словник української мови у 20 томах
  5. гладко — гла́дко легко; без зайвих труднощів (ср, ст): На другий день, по вечері, пан Макс гладко збрехав нашій пані господині, що бере мене до кіна “Ґражина” на релігійний фільм “Цар Царів”, і ми махнули через поле Болгарів навпростець на Старий цвинтар (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. гладко — ЛЕ́ГКО (без труднощів, ускладнень), ПРО́СТО, ВІ́ЛЬНО, ЛЕ́ГІТНО, ДЕ́ШЕВО, ГЛА́ДКО, НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) підсил., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., НЕДО́ВГО розм., ЗАІ́ГРАШКИ розм., ЗАВИ́ГРАШКИ розм., ГЛАДЕ́НЬКО розм., ЛА́ТВО діал. Словник синонімів української мови
  7. гладко — ГЛА́ДКО, присл. 1. Присл. до гла́дкий. Гладко стелеться з могилами широкий степ (Стор., І, 1957, 77); Із дому він приніс гладко вистругану дошку, розвів фарбу й узявся за малювання (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах