гладко

ЛЕ́ГКО (без труднощів, ускладнень), ПРО́СТО, ВІ́ЛЬНО, ЛЕ́ГІТНО, ДЕ́ШЕВО, ГЛА́ДКО, НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) підсил., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., НЕДО́ВГО розм., ЗАІ́ГРАШКИ розм., ЗАВИ́ГРАШКИ розм., ГЛАДЕ́НЬКО розм., ЛА́ТВО діал., СПЛО́ХА діал.; ГОЛІРУ́Ч розм. (перев. приступати до якого-небудь діла, справи). На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко (прислів'я); Стало так просто й хороше з цією людиною (О. Донченко); Тимко.. пішов заганяти волів, що вільно бродили біля озера (Григорій Тютюнник); — Якось так тихо, так легітно (Г. Колісник); (Касьян:) Озброюйтесь, хлоп'ята, мерщій!.. (Олексій:) Не віддамо себе дешево! (М. Кропивницький); Ну, ми всі держимося того, що ураджено, ..ще й тішимося, що так гладко йде діло (І. Франко); Коваль провів їх батьківським поглядом, подумавши: "Молодість, їй все ніпочому..." (Ф. Бурлака); Ох, і сікли ж його, справді, не раз — не даром йому далося його небажання підкоритись бундючним панам! (Є. Кротевич); Вона пливла просто.. до берега. Там, на твердому ґрунті, вона.. задарма не віддала б свого життя (Ю. Смолич); У нас тепер вітри бувають дуже великі, то воно й простудитись недовго (Леся Українка); — Руки в мене ще й зовсім цупкі — з двома такими, як ти, заіграшки справився б (Є. Кротевич); Таку роботу можна було робити завиграшки (В. Козаченко); Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько (прислів'я); З милю простували рідким лісом, так що якби погоня настигла, то б латво було їх тутечки захопить (О. Стороженко); (Петро:) Ну, батька так сплоха не візьмеш, не на того наскочив! (Панас Мирний); Чом же Тодоська його качалкою не почастує? Адже така була козир-дівка, хлопці голіруч і не приступай! (Дніпрова Чайка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладко — гла́дко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гладко — пр., рівно, рівномірно, о. як по маслу; (викласти) чітко, правильно; (обійшлося) легко, без ускладнень. Словник синонімів Караванського
  3. гладко — присл. 1》 Присл. до гладкий. 2》 перен. Чітко і правильно (про мовлення, письмовий виклад думки, віршування і т. ін.). 3》 перен. Легко, без ускладнень і труднощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гладко — ГЛА́ДКО, присл. 1. Присл. до гла́дкий. Гладко стелеться за могилами широкий степ (О. Стороженко); Із дому він приніс гладко вистругану дошку, розвів фарбу й узявся за малювання (С. Словник української мови у 20 томах
  5. гладко — гла́дко легко; без зайвих труднощів (ср, ст): На другий день, по вечері, пан Макс гладко збрехав нашій пані господині, що бере мене до кіна “Ґражина” на релігійний фільм “Цар Царів”, і ми махнули через поле Болгарів навпростець на Старий цвинтар (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. гладко — На гладкій дорозі ногу зламав. Несподівано, без найменжої причини нещастя сталося. Такий гладкий, якби, його корова вилизала. Насміх із чепурного парубка. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. гладко — ГЛА́ДКО, присл. 1. Присл. до гла́дкий. Гладко стелеться з могилами широкий степ (Стор., І, 1957, 77); Із дому він приніс гладко вистругану дошку, розвів фарбу й узявся за малювання (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах