гостити
Будемо гостити : то у вас, то в тебе.
Про того, хто любить гостину, але тільки не в себе.
Отгостював — насилу з душею вирвався.
Обібрали в гостях.
Поїхав гостювати, а прийшлося горювати.
Сподівався приємно провести час в гостях, а зазнав горя.
Святилося через долину у гостину.
Цуже хотілося піти в гості.
У гостині остатній починай їсти, а перший лишай.
Нагадують, щоб гарно поводився в гостях.
Хоч ідеш у гостину, а хліба бери в торбину.
Май про запас щось поїсти, бо ще не знаєш, як будуть тебе приймати в гостях.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гостити — гости́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- гостити — (вином) пригощати, частувати, (уласкавлюючи) могоричити; (у кого) гостювати, гоститися. Словник синонімів Караванського
- гостити — [гоститие] гоушчу, -стиш, -стиемо, -стиете; нак. -сти, гоус'т'іт' Орфоепічний словник української мови
- гостити — гощу, гостиш, недок., розм. 1》 перех. і без додатка. Те саме, що вгощати. 2》 неперех. Те саме, що гостювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гостити — ГОСТИ́ТИ, гощу́, гости́ш, недок., розм. 1. кого чим і без прям. дод. Те саме, що угоща́ти. Баба почала гостити: дала по стаканчику винця і закуску таку хорошу, що рідко хто й бачив (з казки)... Словник української мови у 20 томах
- гостити — ГОСТЮВА́ТИ де, у кого (перебувати в гостях), ГОСТИ́ТИ, ГОСТИ́ТИСЯ розм. Хлопець у її сестри, в Марії, гостює (О. Ільченко); Син недовго гостив у батька. Всього три дні пожив (Панас Мирний); Недовго гостився Ясь в покоях княжих: одну хвилиночку (І. Словник синонімів української мови
- гостити — Гости́ти, гощу́, гости́ш, гостя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гостити — ГОСТИ́ТИ, гощу́, гости́ш, недок., розм. 1. перех. і без додатка. Те саме, що вгоща́ти. Почали [люди] мене гостити вареними яйцями й паляницею (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
- гостити — Гостити, -щу, -стиш гл. 1) = гостювати. Просила прозьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. Мет. 188. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Лебед. Словник української мови Грінченка