1. Приповідки або українсько-народня філософія

гречка

Гречана каша сама себе хвалить.

Добру річ не потрібно вихваляти.

Гречка каже : „Сій мене хоч у воду, аби впору".

Щоб гречка добре вродила, її треба сіяти своєчасно.

З гречки та проса — і каша, і паска.

Якщо будеш мати гречку і просо, то будеш мати що їсти.

Посію гречку під груду, то й видіти її не буду.

Гречку треба сіяти у вогку та добре вироблену землю.

Сій гречку і просо, то будеш ходити босо.

Ані гречка, ані просо не дають добрих доходів.

Хай буде і гречка, щоб не була суперечка.

Характеристика дуже згідливого чоловіка.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гречка — гре́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гре́чки Орфографічний словник української мови
  2. гречка — -и, ж. 1》 Однорічна трав'яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. 2》 Зерно цієї рослини. Скакати в гречку — мати позашлюбні зв'язки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гречка — гре́чка : ◊ скочити в гре́чку → скочити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. гречка — Однорічна трав'яниста рослина родини гречкових, походить із Азії, круп'яна культура; листя червоне, квіти білі або рожеві, запашні; насіння багате білком (бл. 12%) і жирами (2, 6%), переробляють на крупу; цінна харчова культура і медонос. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гречка — ГРЕ́ЧКА, и, ж. 1. Однорічна трав’яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з’явився Гуща (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. гречка — Гречка, -ки ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. греча-зерно. Розсипав гречку. мн. гречки. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) раст.: а) — дика, польова. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. Т. Словник української мови Грінченка