гречка
ГРЕ́ЧКА, и, ж.
1. Однорічна трав’яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно.
Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з’явився Гуща (Коцюб., II, 1955, 65);
На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Рильський, І, 1956, 27).
2. Зерно цієї рослини.
[Микола:] Пам’ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев’ятого псалма? (К.-Карий, І, 1960, 326).
◊ На гре́чку переганя́ти (перегна́ти) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно.
Ніхто нічим не вгодить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!.. Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Мирний, IV, 1955, 233);
Скака́ти (ско́чити, стриба́ти, стрибну́ти і т. ін.) в гре́чку — мати нешлюбні зв’язки.
Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Дмит., Наречена, 1959, 213);
Хай (неха́й) бу́де гре́чка — хай буде так, як хто-небудь хоче.
— Тільки не треба про смерть. — Хай буде гречка! Не будемо про смерть… (Автом., Так народж. зорі, 1960, 128).
Значення в інших словниках
- гречка — гре́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гре́чки Орфографічний словник української мови
- гречка — -и, ж. 1》 Однорічна трав'яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. 2》 Зерно цієї рослини. Скакати в гречку — мати позашлюбні зв'язки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гречка — гре́чка : ◊ скочити в гре́чку → скочити Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гречка — Гречана каша сама себе хвалить. Добру річ не потрібно вихваляти. Гречка каже : „Сій мене хоч у воду, аби впору". Щоб гречка добре вродила, її треба сіяти своєчасно. З гречки та проса — і каша, і паска. Приповідки або українсько-народня філософія
- гречка — Однорічна трав'яниста рослина родини гречкових, походить із Азії, круп'яна культура; листя червоне, квіти білі або рожеві, запашні; насіння багате білком (бл. 12%) і жирами (2, 6%), переробляють на крупу; цінна харчова культура і медонос. Універсальний словник-енциклопедія
- гречка — Гречка, -ки ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. греча-зерно. Розсипав гречку. мн. гречки. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) раст.: а) — дика, польова. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. Т. Словник української мови Грінченка