гуляти
В хаті гульки, а в городі ані цибульки.
Глум з господині, що гуляє, а не пильнує господарства.
Гуляй, гуляй попід лави, нема чобіт лиш халяви.
В нього біда, а він розгулявся.
Гуляй, доню, я тобі не бороню.
Остерігала мати дочку, гуляй, але за наслідки сама відповіш.
Гуляй, Семене, я до тебе, а ти до мене.
Так жартують з французького танцю кадрилля.
Ой гуляла належито, поки було в мішку жито.
Добре жити вигідно чужим добром, та як не стало, ради собі не дасть.
Як гуляв, так гуляв, нема чобіт ні халяв.
Насміх з тих, що гуляють босо.
Я ще хочу гуляти, а не плакати й ридати.
Відмова, дівчини, старому женихові.
Гуляє, як риба в морі.
Живе вільно і безжурно.
Гуляй, душа, без кожуха, гуляй, панна, без жупана.
Коли безжурно прогулюють все своє добро.
Гуляй, душа, без контуша.
Таке саме значення, як і попереднього прислів'я. Контуш (кунтуш) верхній одяг, який носили українські козаки до XVIII століття.
Гуляй та пий і твори Содьму і Гомору.
Про тих, хто пиячить і живе аморальним життям. Содом і Гомора — давньопалестинські міста, які були знищені землетрусом. У Біблії говориться, що це була Божа кара за неправедне життя людей в цих містах.
Значення в інших словниках
- гуляти — (ходити заради відпочинку) прогулюватися, проходжуватися, діал. спацерувати. Словник синонімів Полюги
- гуляти — гуля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гуляти — (у парку) прогулюватися; (- дітей) гратися, бавитися, тулятися, забавлятися; (на святі) веселитися, бенкетувати; (весілля) справляти, святкувати; (в шахи) грати; (на дозвіллі) розважатися, відпочивати, не працювати;... Словник синонімів Караванського
- гуляти — -яю, -яєш, недок. 1》 Ходити не поспішаючи, для відпочинку, задоволення і т. ін. || перен. Швидко, з великою силою рухатися в різних напрямках. || перен. Поширюватися вільно, безперешкодно. 2》 Весело проводити час; розважатися. || Бути вільним від роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гуляти — 1. танцювати, витанцьовувати, витанцювати, затанцювати, натанцьовуватися, натанцюватися, потанцювати, протанцювати 2. це розважатися Словник чужослів Павло Штепа
- гуляти — гу́ляти вул. іти (ст) ◊ гу́ляй звідси вул. іди звідси, забирайся геть (м, ср, ст)||дембова ці уліца била, заспівай танґо, кури бамбук, лам писк, масти звідси, одплинь, сплинь, шуруй звідси гуля́ти... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гуляти — частіше наказ. сп. 1. Йти геть. Давай, гуляй звідси. 2. Одержувати відмову у чомусь. Ні, хай гуляє. Мене такі розклади не цікавлять. ◇ Гуляти городами; гуляй, вася; гуляй, красава. Словник сучасного українського сленгу
- гуляти — див. пиячити Словник синонімів Вусика
- гуляти — (аж) свисти́ть (гуде́, гуля́є і под.) у кише́ні (у кише́нях) у кого. У кого-небудь зовсім немає грошей. — Я вже дійшов до того, що хочу десятину поля продати… — Та невже? — здивувався Матвій .. Фразеологічний словник української мови
- гуляти — БЕНКЕТУВА́ТИ (брати участь у бенкеті, гуляти на бенкетах), ПИРУВА́ТИ заст.; ГУЛЯ́ТИ, ПИ́ТИ-ГУЛЯ́ТИ підсил. розм. (брати участь у бучних гулянках). Пани з нудьги бенкетували в своїх пишних наметах (І. Словник синонімів української мови
- гуляти — Гуля́ти, гуля́ю, гуля́єш, гуля́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гуляти — ГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. Ходити не поспішаючи, для відпочинку, задоволення і т. ін. А жіночка, Мов цього не знає, У доброму намистечку В садочку гуляє (Шевч., II, 1953, 106); В найбільший вітер я все ж можу гуляти за горою в затишному місці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- гуляти — Гуля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Гулять, расхаживать, ходить, ѣздить гдѣ либо. От котик і довідався, що царь з дочкою гулятиме біля річки. Рудч. Ск. По садочку я гуляю, товариша викликаю. Мет. 69. Словник української мови Грінченка