1. Приповідки або українсько-народня філософія

досить

Більше, як досить, то забагато.

На все добре мати уміркованість.

Дає Бог сить, як хліба досить.

Як є хліба досить, то голод не грозить.

Кому недоста, хай скаче з моста.

Хто не вдоволяється тим, що має, хай не заваджає іншим, хай уступиться.

Кому не досить, хай іще просить.

Кому замало, хай упоминається.

Що не досить, то замало.

Не заспокоїть потреби.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досить — (про кількість взагалі) доволі, достатньо, вдосталь, (при завершенні) вистачить, годі, розм. буде. Словник синонімів Полюги
  2. досить — досить – дуже Прислівник досить часто вживають недоречно, як, скажімо, в такому вислові: “Не всі господарі приватних будинків подбали про належну підготовку опалювальних печей. І це обходиться для них досить недешево” (з газети). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. досить — до́сить прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. досить — пр., достатньо, достатком, порядком, якраз стільки, саме враз, с. багато, задосить; ФР. вистачає, вистачить; (!) вистачить! буде! годі! менше з тим! Словник синонімів Караванського
  5. досить — [досиет'] присл. Орфоепічний словник української мови
  6. досить — присл. Стільки, скільки треба; багато. || у сполуч. з прикм. і присл. Про великий ступінь, велику міру і кількість чого-небудь. || у знач. присудк. сл. Вистачає. || Треба припинити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. досить — див. багато; годі; цілком Словник синонімів Вусика
  8. досить — ма́ти ру́ку, перев. де. Користуватися чиєюсь підтримкою, допомогою, протекцією і т. ін. (перев. впливової, знаної людини). (Дід:) Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко-Карий); В райцентрі він свій чоловік, руку має… (К. Фразеологічний словник української мови
  9. досить — БАГА́ТО (про велику кількість, міру, обсяг і т. ін.), БАГА́ЦЬКО розм., ПО́ВНО підсил. розм., ВИ́ДИМО-НЕВИ́ДИМО підсил. розм., ПРЕБАГА́ТО підсил. розм., ДОСТОБІ́СА підсил. розм., ДОСТОЛИ́ХА підсил. розм., рідше, ХТО́ЗНА-СКІ́ЛЬКИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  10. досить — До́сить, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. досить — ДО́СИТЬ, присл. Стільки, скільки треба; багато. Він, у землю понуривши очі, Наблизивсь вже до мене досить (Фр., XIII, 1954, 135); Тільки [вона] може дати панні відповідне виховання, до того ж Юзя вже досить вміє по-німецьки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. досить — Досить нар. Достаточно, довольно. Мудрій голові досить дві слові. Ном. № 5912. У мене добра досить. Борз. у. Словник української мови Грінченка