1. Приповідки або українсько-народня філософія

загубити

Згубилась, як голка в сіні.

Про те, що вже не знайдеш.

Краще з розумним загубити, як з дурним знайти.

Від розумного щось навчишся, а від дурня — ні.

Як загубив, то пиши-пропало.

Про загублену річ, яку вже не повернеш.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загубити — загуби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загубити — див. загублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загубити — втра́тити па́мороки (тя́му, па́м’ять). Знепритомніти. Він втратив памороки і тільки тоді опам’ятався, як почув, що в його все тіло труситься од холоду, а зуби аж цокотять (І. Нечуй-Левицький); Тями не втратив (тамада): продовжував славити іменинника (С. Фразеологічний словник української мови
  4. загубити — ЗАНАПАСТИ́ТИ (призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), ЗАГУБИ́ТИ, ПОГУБИ́ТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ, ЗВЕСТИ́, ЗГУБИ́ТИ, ДОКОНА́ТИ розм., ЗАПРОПАСТИ́ТИ розм., ЗБА́ВИТИ розм., УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. загубити — ЗАГУБИ́ТИ див. загу́блювати. Словник української мови в 11 томах
  6. загубити — Загубити, -блю́, -биш гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. посл. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Мет. 17. Словник української мови Грінченка