1. Приповідки або українсько-народня філософія

кадило

Не боїться чорт кадила, але кропила.

Вірування простолюддя, що свячена вода має силу прогнати чорта, а кадило ні.

Не поможе бабі й кадило, коли бабу сказило.

Злої вдачі не направиш і святими ритуалами.

Не тикай йому кадило, бо йому ніс заступило.

Він не розуміється чи його хвали, чи його гани.

Потрібно, як чорту кадило.

Непотрібно.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кадило — кади́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кадило — 1. Те саме, що ладан; 2. Те саме, що кадильниця Словник церковно-обрядової термінології
  3. кадило — [кадило] -ла, м. (на) -л'і Орфоепічний словник української мови
  4. кадило — -а, с. 1》 Металевий посуд на довгих ланцюжках із прорізною накривкою для куріння ладаном під час відправи православного й католицького релігійного культу. 2》 Однорічна трав'яниста рослина, квітки якої розкриваються вночі й сильно, приємно пахнуть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кадило — кади́ло: ◊ < потрібно > як вме́рлому кади́ло → вмерлий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кадило — А, ч. Автомобіль «Opel Kadett». Їду на якомусь грьобаному кадилі і ще щось пікає. Словник сучасного українського сленгу
  7. кадило — роздму́хувати (роздува́ти) / роздму́хати (розду́ти) кади́ло. 1. зневажл. Знімати навколо чогось галас, балачки і т. ін. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (І. Кулик). 2. Розширювати яке-небудь починання, справу. Фразеологічний словник української мови
  8. кадило — КАДИ́ЛО, а, с. 1. Металевий посуд на довгих ланцюжках із прорізною накривкою для куріння ладаном під час відправи православного й католицького релігійного культу. Будем, брате, З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. кадило — Кадило, -ла с. 1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. З кадила дим по церкві пішов. 2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно. Ном. № 12967. 3) раст. Melittis Mellissophyllum L. ЗЮЗО. І. 128. 4) — дике. раст. Lamium maculatum. Лв. 99. Словник української мови Грінченка