1. Словник української мови в 11 томах

кадило

КАДИ́ЛО, а, с.

1. Металевий посуд на довгих ланцюжках із прорізною накривкою для куріння ладаном під час відправи православного й католицького релігійного культу.

Будем, брате, З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти (Шевч., II, 1953, 344);

— Нам не треба кадила й кропила! (Н.-Лев., І, 1956, 453);

Кумедно, що колись у кадило вірили та в розмальовані дошки на стінах (Ю. Янов., V, 1959, 160).

◊ Роздму́хувати (роздму́хати) кади́ло, зневажл.— зняти навколо чогось розмови, балачки, галас.

Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (Кулик, Записки консула, 1958, 150).

2. (Melittis L.). Однорічна трав’яниста рослина, квітки якої розкриваються вночі й сильно, приємно пахнуть.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кадило — кади́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кадило — 1. Те саме, що ладан; 2. Те саме, що кадильниця Словник церковно-обрядової термінології
  3. кадило — [кадило] -ла, м. (на) -л'і Орфоепічний словник української мови
  4. кадило — -а, с. 1》 Металевий посуд на довгих ланцюжках із прорізною накривкою для куріння ладаном під час відправи православного й католицького релігійного культу. 2》 Однорічна трав'яниста рослина, квітки якої розкриваються вночі й сильно, приємно пахнуть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кадило — кади́ло: ◊ < потрібно > як вме́рлому кади́ло → вмерлий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кадило — Не боїться чорт кадила, але кропила. Вірування простолюддя, що свячена вода має силу прогнати чорта, а кадило ні. Не поможе бабі й кадило, коли бабу сказило. Злої вдачі не направиш і святими ритуалами. Не тикай йому кадило, бо йому ніс заступило. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. кадило — А, ч. Автомобіль «Opel Kadett». Їду на якомусь грьобаному кадилі і ще щось пікає. Словник сучасного українського сленгу
  8. кадило — роздму́хувати (роздува́ти) / роздму́хати (розду́ти) кади́ло. 1. зневажл. Знімати навколо чогось галас, балачки і т. ін. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (І. Кулик). 2. Розширювати яке-небудь починання, справу. Фразеологічний словник української мови
  9. кадило — Кадило, -ла с. 1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. З кадила дим по церкві пішов. 2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно. Ном. № 12967. 3) раст. Melittis Mellissophyllum L. ЗЮЗО. І. 128. 4) — дике. раст. Lamium maculatum. Лв. 99. Словник української мови Грінченка