каліка

Здибалися два каліки, один голий, другий невдітий.

Насміхання з хлопців що храмають, з буйности ушкодивши себе.

Не до смерти каліка, не до віку пан.

Каліка може вилічитися, а пан може збідніти.

На каліку заробимо, а на пияка не зможемо.

На каліку заробимо, а на пияка не годні.

На каліку то ще заробимо, а на пияка ми не годні заробити.

Каліці багато не треба, а пияк проп'є все, що тільки може пропити.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каліка — калі́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. каліка — Інвалід; (на ногу) кульга; (хто сам себе скалічив) калічник, саморуб, (на війні) самостріл; зб. каліч. Словник синонімів Караванського
  3. каліка — [кал’іка] -кие, д. і м. -л'іц'і, ч. і ж. Орфоепічний словник української мови
  4. каліка — -и, ч. і ж. 1》 Той, хто позбувся якої-небудь частини тіла або втратив здатність рухати нею. 2》 Жебрак, що випрошує милостиню. 3》 заст. Прочанин. 4》 лайл. Про незграбну, невмілу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. каліка — каліка вул. нога (ст)|| = ґєра Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. каліка — півтори́ калі́ки кого і без додатка, ірон. Дуже мало. — Через десять хвилин дзвінок, а дітей — самі бачите,— півтори каліки (Ю. Збанацький). Фразеологічний словник української мови
  7. каліка — БОГОМО́ЛЕЦЬ (той, хто ходить на богомілля), ПРОЧА́НИН, ПАЛО́МНИК, ПІЛІГРИ́М книжн., заст., КАЛІ́КА заст. (той, хто ходить по святих місцях, або мандрівний богомолець узагалі). Словник синонімів української мови
  8. каліка — Калі́ка, -ки, -ці; -лі́ки, -лі́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. каліка — КАЛІ́КА, и, ч. і ж. 1. Той, хто позбувся якої-небудь частини тіла або втратив здатність рухати нею. Дерету, Главку, Ферсилогу Поранив [Турн] руки, шию, ногу; Навік каліками зробив (Котл. Словник української мови в 11 томах
  10. каліка — Каліка, -ки об. Калѣка, увѣчный. Каліка не родиться — робиться. Ном. № 4663. Була колись Гандзя каліка небога, божилася, молилася, що боліли ноги. Шевч. 138. ум. каліченька, калічка. Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки. Чуб. V. 146. Словник української мови Грінченка