коляда
Від такої коляди, недалеко до біди.
Тут без клопоту не обійдеться. Коляда — різдвяна пісня.
Дайте мені коляду, бо інакше не піду.
Жартівливе впоминання коляди. Коляда, це різдв'янна пісня і нагорода за пісню.
Хто стоїть у ряду, той дістане коляду.
Хто працював разом з іншими, тому належиться нагорода.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коляда — коляда́ іменник жіночого роду обряд Орфографічний словник української мови
- коляда — I -и, ж. Старовинний обряд славлення Різдвяних свят піснями (колядками). || Те саме, що колядка 1). || Винагорода за колядування. II -и, ж., заст. Податок на утримання воєводи і старости. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коляда — КОЛЯДА́, и́, ж. 1. (з великої літери). Народне свято сонячного циклу; після прийняття християнства – обряд славлення Різдвяних свят піснями (колядками). Цілий вечір по вулицях їздили оркестри всякої музики, витинали дуже веселі марші .. Словник української мови у 20 томах
- коляда — Свято, яке у церковно-календарному ритмі охоплює час від Свят-вечора до Водохрестя, включаючи різні обряди. К. також називають обрядову пісню, яку співають під час Різдвяних свят, і винагороду за величальну пісню. Універсальний словник-енциклопедія
- коляда — Коляда́, -ди́, -ді́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- коляда — КОЛЯДА́, и́, ж. Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (колядками). Цілий вечір по вулицях їздили оркестри всякої музики, витинали дуже веселі марші.. От який тут святий вечір і коляда (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- коляда — Коляда, -ди ж. 1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки. Будьте здорові з колядою! Ном. № 343. 2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. Чуб. III. 425. 3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. Словник української мови Грінченка