косо

Значення в інших словниках

1. косо — ко́со прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. косо — Кособоко, косувато, криво, кривувато, навкіс і навкіс, навскіс і навскіс, навкоси, навкосиню, навкосяка, навперекоси, навперекосяк, наперскосяк, скісно Фразеологічні синоніми: з косинею; з перекосом Словник синонімів Вусика
3. косо — Присл. до косий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. косо — Скісно, криво, скрива, зизо Словник чужослів Павло Штепа
5. косо — КО́СО. 1. Присл. до ко́сий 1–4. Голубі дощі спадають косо (М. Стельмах); Ворон косо падав на заріччя у вогні гарматних випалів, і били польські військові бубни та сурмили до побіди сурми (Ю. Словник української мови у 20 томах
6. косо — диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком) на кого—що і без додатка. Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру, відразу у ставленні до когось, чогось. Фразеологічний словник української мови
7. косо — КО́СО. Присл. до ко́сий. Голубі дощі спадають косо (Стельмах, Жито.., 1954, 116); Косо, криво, аби живо (Укр.. присл.., 1955, 234); Трохи косо посаджені очі пильно бігали по дрібних рядках сторінок (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 138); Він чув добре... Словник української мови в 11 томах