1. Приповідки або українсько-народня філософія

крук

Крук крукові не виколе ока.

Свій свому не зробить кривди.

Круки на стерво летять, а пани на людську біду.

Пани наживаються на людській біді.

Не штука вбити крука — злови живого.

Зроби не те, що легше, а те, що тяжче.

Круки на стерво сідають, а пани на людську душу чигають.

Пани бажали мати більше людей, бо більше невільників дасть більші доходи.

Крук крукові очей не вибере.

Свій своєму кривди не зробить.

На те він крук, аби не пустив з рук.

На те він і вдався, щоб чужого не віддати.

Ще жадне мило крука не змінило.

Він з природи чорним, таким і останеться. Лихого не зміниш.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крук — під круком: «карний суд у Львові»[ VI, 169] (мабуть, за австрійським гербом — чорним двоголовим орлом, над входовими дверми) [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. крук — крук іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. крук — КРУК – КРЮК Крук, -а. Ворон. Клекотять орли над військом. В’ються хмарами круки (О.Олесь); Десь сіре поле в чорних круках, Що пророкують: кари! кар! (Є.Маланюк). Крюк1, -а. Гак. Крюком чоловіки утрьох разом звалили-таки одну крокву (А. Літературне слововживання
  4. крук — Ворон; крюк. Словник синонімів Караванського
  5. крук — діал. крюк, -а, ч. Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір'ям, що живе подалі від осель (перев. в лісі); ворон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. крук — КРУК, діал. КРЮК, а, ч. Великий хижий птах родини воронових із блискучим чорно-синім пір'ям, що живе подалі від осель (перев. у лісі); ворон (див. во́рон¹ 1). Словник української мови у 20 томах
  7. крук — крук: ◊ під кру́ком вул. крайовий суд у Львові (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. крук — Найбільший птах з групи співочих птахів; населяє ліси Євразії, пн. Африки, Пн. Америки; довж. тіла бл. 60 см, розмах крил до 1 м, пір'я чорне, з металевим відблиском; в Україні нечисленний осілий птах; зустрічається на всій території. Універсальний словник-енциклопедія
  9. крук — ВО́РОН (чорний хижий птах), КРУК, КРЮК діал., КРАК діал. Сидить ворон на могилі Та з голоду кряче... (Т. Шевченко); Над полями маячіли зграї круків (А. Шиян); Галок, крюків, ворон сила На стрісі зібралось! (П. Гулак-Артемовський); Полети ж ти, краче, де матінка плаче (пісня). Словник синонімів української мови
  10. крук — Крук, кру́ка; круки́, -кі́в (птах), а крюк (цвях) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. крук — КРУК, діал. КРЮК, а, ч. Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір’ям, що живе подалі від осель (переважно в лісі); ворон. Не штука вбити крука: злови-но живого (Номис, 1864, № 7250); Закрякали чорні крюки. Словник української мови в 11 томах
  12. крук — Крук, -ка м. = крюк. Висить пуга на круку, буде жінці і дяку. Ном. ум. кручо́к. Словник української мови Грінченка